Правосвідомість: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Base (обговорення | внесок) м Відкинути редагування Timurbek1951 до зробленого Base |
|||
Рядок 1:
'''Правосвідомість''' — форма [[суспільна свідомість|суспільної свідомості]], що містить в собі [[сукупність]] поглядів, [[почуття|почуттів]], [[емоції|емоцій]], [[ідея|ідей]], [[теорія|теорій]] та [[концепція|концепцій]], а також [[уявлення|уявлень]] і настанов, які характеризують відношення [[особа|особи]], [[супільна група|суспільної групи]] і [[суспільство|суспільства]] в цілому до чинного чи бажаного [[право|права]], а також до всього, що охоплюється [[правове регулювання|правовим регулюванням]].
== Визначення ==
За сучасною позитивною правовою наукою,що конкретно-історично уособлює лінійний стиль правового мислення, характерними типізованими рисами позитивної правової свідомості або позитивної форми правової свідомості (*** Ю.М. Дмитрієнко)
Рядок 12 ⟶ 9:
== Функції правовосвідомості ==
Основні функції правосвідомості:
* '''когнітивна''' (пізнавальна, інформаційна) — припускає знання права, поінформованість про нормативні акти, зміст юридичних норм; без інформації про закон не може бути і ставлення до нього.
Рядок 28 ⟶ 25:
Правова ідеологія і правова психологія можуть містити в собі інтелектуальні та емоційні елементи, але в різних пропорціях, а також як істинні, так і помилкові (міфологізовані) знання про правову дійсність. Так, у СРСР офіційна марксистсько-ленінська ідеологія розглядала права людини як державні дарування, а не як продукт природного розвитку. Це була міфологізована державна ідеологія.
Було б невірним принижувати значення емоцій і почуттів (правову психологію) порівняно з інтелектом (правовою ідеологією). Емоції та почуття — необхідне тло, на якому виявляються (складаються, реалізуються) правові погляди, ідеї, теорії. Емоції — сліпі, поки вони не зливаються з об'єктивним підходом до дійсності, її раціональним освоєнням. На рівні правової ідеології це усвідомлення реальності виражається в мотивах, які формуються через цілі. Ціль вплітає усвідомлені інтереси в зміст свідомої діяльності (інтереси служать джерелом цілей), сприяє формуванню правової настанови на правову (правомірну, неправомірну) поведінку.
* '''Правова поведінка''' — вольовий бік правосвідомості, який являє собою процес переведення правових норм у реальну правову поведінку. Вона складається із елементів, що визначають її напрямок (характер), — мотивів правової поведінки, правових настанов.
Рядок 35 ⟶ 31:
Правова поведінка проявляється у формі дій (вчинків), які впливають на стосунки суб'єктів, або у формі бездіяльності, яка, навпаки, ніяких змін у стані суспільних відносин не спричиняє. Перш ніж правова поведінка зовні виразиться у вигляді правового вчинку, повинна виникнути правова настанова, мотив правової поведінки у правосвідомості суб'єкта.
== Види правової свідомості ==
=== За глибиною відображення правової дійсності ===
Рядок 78 ⟶ 73:
* [http://www.pravoznavec.com.ua/books/letter/7/%C0 С.С. Алексеев. Теория государства и права]
* [http://kul.kiev.ua/images/chasop/2006_1/2006_1.pdf ''О.А. Гавриленко.'' Особливості правосвідомості громадян північнопричорноморських держав античної доби // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 1. – С. 30-35.]
[[Категорія:Теорія держави і права]]
| |||