Поляк Сергій Федорович: відмінності між версіями

| Громадянство = {{USR}}<br />{{UKR}}

| Роки творчості =

| Премії =[[Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя|ім.М.імені Миколи Гоголя]],&nbsp;[[Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»|ім.Г.імені Григорія Сковороди]],&nbsp;[[Літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша|ім.П.імені Пантелеймона Куліша]]

'''Поляк Сергій Федорович''' (* [[23 липня]] [[1975]], м. [[Чернігів]]&nbsp;— † [[1 березня]] [[1994]], м. [[Одеса]]) –&nbsp;— український художник, лауреат міжнародних літературно-мистецьких премій.

== Біографія ==

Народився [[23 липня]] [[1975]] року у м. [[Чернігів|Чернігові]] в сім’їсім'ї Федора Олександровича та Софії Гаврилівни Поляків. Батько працював майстром із ремонту годинників, мати трудилася начальником цеху на Чернігівському заводі хімічного волокна. Навчався в чернігівських середніх школах № &nbsp;6 та № &nbsp;20, а також –&nbsp;— у Чернігівській дитячій художній школі.

Рано проявив своє творче обдарування: самобутнього, незвичайного підлітка захоплено називали вундеркіндом –&nbsp;— вже перші його картини, модерні за формою, із зовсім не дитячим, глибоким філософським змістом, привернули увагу відомих і авторитетних мистецтвознавців.

Пізніше вступив до [[Одеське художнє училище|Одеського художнього училища ім. М. &nbsp;Б. &nbsp;Грекова]].

Загинув [[1 березня]] [[1994]] року у [[Одеса|Одесі]].

== Творчість ==

Роботи Сергія Поляка зберігаються в Чернігівському обласному художньому музеї імені Г. Галагана, Чернігівській дитячій художній школі, а також у родині митця.

Найбільше серед творчої спадщини С. Поляка привертає увагу його [[триптих]].

За словами письменника і журналіста [[Дзюба Сергій Вікторович|Сергія Дзюби]], творчість митця відома за межами України –&nbsp;— в Росії, Білорусі, США, Канаді, Німеччині, Австралії, Бразилії, Словаччині та інших державах <ref>Сайт siver-info.com: [http://siver-info.com/news/2012-03-23-5564 С. Дзюба. Батько шукає тебе на картинах]</ref>.

«Життя Сергія Поляка було коротким, але яскравим. Адже його картини –&nbsp;— це роботи зрілого Майстра. Полотна, написані впродовж 1991-19941991–1994 років, коли він навчався в Одеському художньому училищі, свідчать про його дуже високий професійний рівень. Це –&nbsp;— і натюрморти, і пейзажі, роботи з натури, гостро психологічні. Тож маємо право говорити про нього, як про надзвичайно талановитого художника», –&nbsp;— наголошує директор [[Чернігівський обласний художній музей|Чернігівського художнього музею]] Ірина Ральченко <ref>Головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської ОДА: [http://www.cult.gov.ua/news/batko_shukae_tebe_na_kartinakh_do_dnja_pamjati_talanovitogo_molodogo_mitcja_sergija_poljaka/2012-03-23-3480 До дня пам'яті талановитого молодого митця Сергія Поляка]</ref>.

[[Файл:ПолякСергiй 3.jpg|thumb|90px|right| ]]

«Взагалі, мірилом долі є не кількість прожитих літ, а те, що здійснила людина в цьому світі. У осяяних іскрою Божою життя –&nbsp;— нерідко, мов дивовижна зірка, яка променисто спалахує на небосхилі і, стрімко промчавши Чумацьким Шляхом, лине на Землю. У обраних –&nbsp;— свій відлік часу. Їм треба багато встигнути, мандруючи шляхами досконалості. Саме такою була доля чернігівця Сергія Поляка, життя і творчість якого –&nbsp;— ніби рушник, гаптований червоним та чорним. Червоне –&nbsp;— це любов батька і матері –&nbsp;— Федора Олександровича та Софії Гаврилівни, які зробили все можливе, щоб його талант розвинувся і розквітнув. Це –&nbsp;— вчителі, котрі, разом зі знаннями, віддавали й часточку своєї душі. Це –&nbsp;— друзі, яких він так щиро любив і котрим завжди намагався зробити щось приємне. Чорне –&nbsp;— це ті важкі, а часом і страшні запитання, які мучили його і спонукали давати відповідь у своїх творах –&nbsp;— глибоко філософських, пронизливо трагічних, як і його передчасна загибель», –&nbsp;— відзначає І. Ральченко <ref>Сайт who-is-who.com.ua: [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/chernigov/2/10.html Поляк Сергій Федорович]</ref>.

У вірші відомої поетеси Тетяни Дзюби, присвяченому Сергієві Поляку, є рядки:

''Десь на картинах він дожив до дня, <br />

До зморщок, до заключного фрагменту.<br />

Там тільки зоряна, та, все одно, стерня,<br />

Там просто місячно в зими рисорджименто.''

== Нагороди ==

{{reflist}}

== Література ==

* Дзюба Тетяна. Акомодація до часу. Художнику Сергієві Поляку, який не дожив до власного 19-ліття // Дзюба Тетяна. Акомодація до часу: Поезії [у книзі вміщено репродукції картин Сергія Поляка]. –&nbsp;— К. : [[Ярославів Вал (видавництво)|Ярославів Вал]], 2000. –&nbsp;— С. 4;

* Дзюба Тетяна. «Треба боятися жити погано» // Тернопільський оглядач [у журналі вміщено репродукції картин Сергія Поляка]. –&nbsp;— 2008. –&nbsp;— 28 листопада. –&nbsp;— С. 30-31;

* Дзюба Тетяна. Акомодація до Вічності // Ятрáнь [у журналі вміщено репродукції картин Сергія Поляка]. –&nbsp;— 2008. –&nbsp;— № &nbsp;8. –&nbsp;— С. 143;

* Дзюба Сергій. Десь на картинах він дожив до… зморщок // Молодь України. –&nbsp;— 2006. –&nbsp;— № &nbsp;1. –&nbsp;— С. 19;

* Дзюба Сергій. Батько шукає тебе на картинах // Молодь України [у газеті вміщено репродукції картин Сергія Поляка]. –&nbsp;— 1995. –&nbsp;— 14 вересня. – &nbsp;— С. 3.