Гіроскоп: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ветер (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:3D_Gyroscope.png|thumb|Гіроскоп]]
Гіроскоп - пристрій, здатний реагувати на змінювання кутів орієнтації основи, на якій його встановлено, відносно інерціального простору.
Традиційний '''Гіроскоп''' — [[пристрій]], що містить швидкообертове тверде тіло, яке має три обертові ступеня вільності, тобто можливість обертання навколо трьох взаємно-перпендикулярних осей. У ширшому сенсі гіроскоп — це будь-який фізичний прилад, який дозволяє визначити кутову швидкість рухомого об'єкта, або його кут повороту.▼
Термін уперше введений Жаном (Бернаром Леоном) Фуко в його доповіді в 1852 році Французькій Академії Наук. Доповідь було присвячено способам експериментального виявлення обертання Землі в інерціальному просторі. Цим і зумовлено назву «гіроскоп».
▲
Вісь у тілі (роторі) гіроскопа, навколо якої гіроскопу надано швидкого обертання, називають головною віссю гіроскопа або віссю власного обертання.
Рядок 6 ⟶ 10:
Гіроскоп має три характерні властивості:
* стійкість положення головної осі в інерціальному просторі, тобто здатність ефективно опиратися зовнішнім
* прецесії: якщо на гіроскоп діє постійний момент сил, який прагне змінити напрямок головної осі, то головна вісь набуває обертання з постійною кутовою швидкістю у площині, яка проходить через головну вісь і вісь прикладеного моменту сил;
* нутації: якщо на гіроскоп подіяв ударний імпульс сил, який прагне змістити положення головної осі, то головна вісь починає здійснювати коливання (з великою частотою і вельми малою амплітудою), описуючи у просторі конічну поверхню з вершиною у точці підвісу.
Усі ці властивості суттєво визначаються величиною кутової швидкості власного обертання гіроскопа.
Сучасні гіроскопи основані на вимірюванні вібраційних та хвильових параметрів резонаторів різних типів (механічних, оптичних, тощо). Принципи їхньої дії основані на ефектах Саньяка, Фермі, Брайана (інерції стоячих хвиль у пружньому кільці та у вісесиметричних оболонках), ефекті інерції поляризації пружніх хвиль зсуву, тощо.
Прилади, що використовують властивості гіроскопа, застосовуються в ряді галузей науки і техніки, зокрема в системах навігації і системах керування рухомих транспортних засобів (суден, літальних і космічних апаратів, ракет, торпед тощо).
== Див. також ==
Рядок 21 ⟶ 26:
* Павловский М. А. Теория гироскопов: Учебник для ВУЗов. — Киев. Вища Школа. 1986.
* Лазарєв Ю. Ф., Бондар П. М. Основи теорії чутливих елементів систем орієнтації: підручник. - К.:НТУУ "КПІ", 2011. - 644 с.
* Proceedings of Anniversary Workshop on Solid-State Gyroscopy (19-21 May, 2008. Yalta, Ukraine). — Kyiv-Kharkiv. ATS of Ukraine. 2009. — ISBN 978-976-02-5248-6. Див. також матеріали наступних семінарів: International Workshops on Solid-State Gyroscopy (Міжнародні семінари з Твердотільної гіроскопії з 2008, 2009 — у Ялті). [http://www.facebook.com/pages/International-Workshops-on-Solid-State-Gyroscopy/135430619833718]
| |||