Стешенко Ірина Іванівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок)
м Робот: видалення з Категорія:Персоналії Ст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Актор
{{Otheruses|Стешенко}}
|bgcolour =
|ім'я = Ірина Іванівна Стешенко
|зображення = Полноэкранная запись 25.07.2012 81114.jpg
|розмір = 250пкс
|підпис =
|ім'я_при_народженні =
|дата_народження = {{ДН|5|7|1898}}
|місце_народження = [[Київ]]
|дата_смерті = {{ДС|30|12|1987}}
|місце_смерті =
|інші_імена =
|громадянство = {{URS}}
|національність =
|рід_діяльності =
|роки_діяльності =
|чоловік =
|діти =
|батьки =
|imdb_id =
|сторінка_в_інтернеті =
|провідні_ролі =
|нагороди =
}}{{OtherusesOthernames|Стешенко}}
'''Іри́на Іва́нівна Стеше́нко''' (* [[5 липня]] [[1898]], [[Київ]] — † [[30 грудня]] [[1987]]) — українська драматична [[актор]]ка, письменниця й перекладачка, член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]. [[Дочка]] [[Стешенко Іван Матвійович|Івана]] й [[Стешенко Оксана Михайлівна|Оксани Стешенків]], [[онука]] [[Старицький Михайло Петрович|Михайла Старицького]].
 
== Біографія ==
'''Іри́наНародилася Іва́нівна Стеше́нко''' (* [[18985 липня]] — † [[19871898]]) — українськау драматична акторкаКиєві, письменницяде й перекладачка, дочкау [[Стешенко Іван Матвійович|Івана1918]] йроці [[Стешенкозакінчила ОксанаВищі Михайлівна|Оксанижіночі Стешенків]],курси онукаі у [[Старицький Михайло Петрович|Михайла Старицького1920]]. Народилася у Києві, де й закінчила Вищі жіночі курси (1918) іроці — [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Вищий музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка]] (1920). У 1920–23[[1920]]–[[1923]] роках працювала в театрі ім.імені Т. Шеченка (м.[[Київ]]), у 1923–33[[1923]]–[[1933]] роках — у [[Березіль|«Березолі»]], у 1934–49[[1934]]–[[1949]] роках — в [[Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Театрі ім.імені Т. Шевченка]] в [[Харків|Харкові]].
 
У шістдесяті[[1960-ті]] роки в її помешканні у Києві у комунальній квартирі на [[Пушкінська вулиця (Київ)|вулиці Пушкінській]], 20, кв. 31, відбувалися літературно-мистецькі салони. У цьому ж помешканні знаходилася її колекція малярства, посуду та архів Старицької-Черняхівської, що систематично досі не опрацьований. На початку [[1970-ті|1970-х]] pоків виключена зі [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] за «співпрацю з дисидентами». Формальним приводом був наклеп, опублікований поетом [[Холодний Микола Костянтинович|Миколою Холодним]] у "«[[Літературна Україна|Літературній Україні"]]».
'''Головні ролі''': Матільдонька, Рина («[[Народний Малахій]]», «[[Мина Мазайло]]» [[Куліш Микола Гурович|М. Куліша]]), Дорина («[[Тартюф]]» Ж.-Б. [[Мольєр]]а), Відьма («[[Макбет]]» [[Вільям Шекспір|В. Шекспіра]]), Арабелла («[[Змова Фієско в Ґенуї]]» [[Фрідріх Шиллер|Ф. Шиллера]]), Сірчиха («[[За двома зайцями]]» [[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]]) та інші.
 
Померла [[30 грудня]] [[1987]] року. Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 2; поруч з батьком).
Ірині Стешенко належать численні переклади західно-европейських, російських класиків і деяких російських радянських письменників, зокрема [[Шекспір]]а («[[Отелло]]», «[[Венеціянський купець]]», «[[Багато галасу з нічого]]», «[[Ромео і Джульєта]]», «[[Комедія помилок]]», «[[Двоє сеньйорів з Верони]]»), [[Мольєр]]а («[[Вибрані комедії]]»), [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґете|Й.-В. Ґете]] («[[Еґмонт]]»), [[Йоганн-Фрідріх Шиллер|Шиллера]] («[[Дон Карлос]]»), окремі твори [[Ґі де Мопассан|Ґ. Мопассана]], [[Генрік Ібсен|Г. Ібсена]], [[Джек Лондон|Дж. Лондона]], [[Марк Твен|М. Твена]] («Пригоди Гаклберрі Фінна»; пізніша, неавторизована, редакція [[Паламарчук Дмитро Хомич|Паламарчука]] — «…Гекльберрі…») тощо. Стешенко - авторка багатьох досі не опублікованих рецензій для різних видавництв і міністерства культури на перекладні й оригінальні п'єси.
 
== Творчість ==
'''Головні ролі''': Матільдонька, Рина («[[Народний Малахій]]», «[[Мина Мазайло]]» [[Куліш Микола Гурович|М. Куліша]]), Дорина («[[Тартюф]]» Ж.-Б. [[Мольєр]]а), Відьма («[[Макбет]]» [[Вільям Шекспір|В. Шекспіра]]), Арабелла («[[Змова Фієско в Ґенуї]]» [[Фрідріх Шиллер|Ф. Шиллера]]), Сірчиха («[[За двома зайцями]]» [[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]]) та інші.
 
Ірині Стешенко належать численні переклади західно-европейських, російських класиків і деяких російських радянських письменників, зокрема [[Шекспір]]а («[[Отелло]]», «[[Венеціянський купець]]», «[[Багато галасу з нічого]]», «[[Ромео і Джульєта]]», «[[Комедія помилок]]», «[[Двоє сеньйорів з Верони]]»), [[Мольєр]]а («[[Вибрані комедії]]»), [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґете|Й.-В. Ґете]] («[[Еґмонт]]»), [[Йоганн-Фрідріх Шиллер|Шиллера]] («[[Дон Карлос]]»), окремі твори [[Ґі де Мопассан|Ґ. Мопассана]], [[Генрік Ібсен|Г. Ібсена]], [[Джек Лондон|Дж. Лондона]], [[Марк Твен|М. Твена]] («Пригоди Гаклберрі Фінна»; пізніша, неавторизована, редакція [[Паламарчук Дмитро Хомич|Паламарчука]] — «…Гекльберрі…») тощо. Стешенко - — авторка багатьох досі не опублікованих рецензій для різних видавництв і міністерства культури на перекладні й оригінальні п'єси.
У шістдесяті роки в її помешканні у комунальній квартирі на Пушкінській, 20, кв. 31, відбувалися літературно-мистецькі салони. У цьому ж помешканні знаходилася її колекція малярства, посуду та архів Старицької-Черняхівської, що систематично досі не опрацьований. На початку 1970-х pоків виключена зі [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] за «співпрацю з дисидентами». Формальним приводом був наклеп, опублікований поетом Миколою Холодним у "Літературній Україні".
 
== Література ==
* {{ЕУ}}
* {{МУ-97}}
* Юрій Хорунжий. Великий родовід // Дзеркало тижня, 20–2620-26 січня 2001, № 3 ([http://www.dt.ua/3000/3760/29290/ електронна версія]).
{{Bio-stub}}
 
[[Категорія:Уродженці Києва]]
Рядок 19 ⟶ 46:
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Члени Спілки письменників СРСР]]
[[Категорія:Французько-українські перекладачі]]
[[Категорія:Англійсько-українські перекладачі]]