Юліан (Вороновський): відмінності між версіями

[[30 вересня]] [[1986]] тодішній Митрополит підпільної Церкви [[Володимир Стернюк]] на одній із львівських квартир хіротонізує ієромонаха Юліяна Вороновського, і призначає його єпископом-помічноком у Львові. У часі легалізації УГКЦ і відновленні української державності Владика Юліян бере активну участь у богослужіннях, маніфестаціях, віче тощо. Цей єпископ є членом екуменічної студійної групи, до якої належать єпископи та священики Греко-Католицької та Православної Церков. Владика Юліян прикладає багато зусиль до конфесійного порозуміння і є добрим авторитетом як для духовенства так і мирян не лише греко-католиків, але і вірних інших конфесій. Єпископ веде відкритий і відвертий діалог із представниками державної влади та ієрархами іншх Церков. У [[1990]] [[Мирослав (Любачівський)|Мирославом Іваном (Любачівським)]], Главою УГКЦ, був призначений Архимандритом монастиря Студійського Уставу, а в [[1991]] — ректором Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. У [[1993]] йому було доручено адміністраторство новоутвореної [[Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ|Самбірсько-Дрогобицької Єпархії]], [[17 квітня]] [[1994]] року Владику Юліяна введено на престіл новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, уряд Правлячого Архиєрея виконує і по сьогоднішній день.

 

 

Указом Президента України від [[4 листопада]] [[1999]] владику нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.<ref>[http://sde.org.ua/home/archive/item/1711-biografiya-vladyky-yuliyana-voronovskogo.html Біографія єпископа Юліана (Вороновського) на сайті Самбірсько-Дрогобицької єпархії]</ref>