Спас Нерукотворний (Харківська єпархія)

Іко́на Спа́са Нерукотво́рного — святиня Харківської єпархії, вважається чудотворною. Святкування іконі відбувається 7 (20) липня.

Ікона Спаса Нерукотворного

ІсторіяРедагувати

Ікона візантійського стилю, ймовірно, XVIII століття, написана на дереві (розмір 45x36 см). До передачі в Свято-Борисо-Глібський монастир Харківської єпархії перебувала в родині мешканки с. Червона Поляна Зміївського району Харківської області Проскуріної Олександри Леонтіївни. Під час Німецько-радянської війни ікона зберігалася у погребі, в результаті, через несприятливі умови, вона потемніла. 9 січня 1997 ікона була передана в Свято-Борисоглібський храм с. Водяне Зміївського району, в якому вона була встановлена ​​на горньому місці.

…20 липня 1997 під час відправлення недільної Літургії відбулося чудесне оновлення ікони.

Під час читання Св. Євангелія при відкритих Царських вратах, парафіянки храму — Каноннікова Ксенія, Малько Ірина Василівна та інші — побачили сяйво яскравого золотистого світла у вигляді спалаху і відчули рух повітряної хвилі з тихим шелестом. Сталося це миттєво і було явно відчутним. Душа їх при цьому явищі наповнилася глибоким світом, побожним страхом і вони вирішили сповідатися, щоб не впасти в оману духу принади.

Оновлення Св. Ікони вперше побачили під час співу Херувимської пісні паламар Пестунов Андрій і дев'ятирічний отрок Микола Забродський.

За їхніми словами, Ікона блищала яскравим, золотавим світлом, після чого проступили раніше неявні написи, а з боків, в дзеркалах, стало видно лики Архистратига Михаїла і Архангела Рафаїла. Від ікони почали поширюватися пахощі, що трималися п'ять днів, по закінченню яких, почали згасати.

Позолота ікони отримала світлий вигляд.

Оновлення образа Спаса Нерукотворного в Свято-Борисо-Глібському монастирі (рос.)

5 серпня 1997 р. з благословення митрополита Харківського і Богодухівського Никодима була створена єпархіальна комісія для вивчення обставин події. До складу комісії увійшли: секретар Харківського Єпархіального Управління протоієрей Микола Терновецький; настоятель Свято-Петро-Павлівського храму м. Харкова, інспектор Харківської Духовної Семінарії протоієрей Андрій Полікопа; ключар Свято-Благовіщенського Кафедрального Собору м. Харкова протоієрей Олександр Капов; лікар Харківського обласного наркологічного диспансеру Лотін Олександр Володимирович, секретар комісії, благочинний 5-го округу Харківської єпархії, настоятель Свято-Василівського храму смт. Пісочин протоієрей Леонід Мушинський.

28 жовтня 1997 р. на підставі рапорту Голови Синодальної комісії з канонізації святих митрополита Харківського і Богодухівського Никодима рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви ікона була визнана чудотворною і було благословлено її богослужбове шанування в Слобідському краї. Церковне святкування ікони встановлено на 7 (20) липня — день чудесного оновлення ікони.

ПосиланняРедагувати