Відкрити головне меню

Сою́з білору́ських письме́нників (СБП) (біл. Саюз білоруських пісьменнікаў) — творча громадська організація Білорусі, створена 8 червня 1934 року на установчому з'їзді. На сьогодні нараховує понад 540 дійсних членів. Входить до Міжнародного співтовариства письменницьких спілок. Дійсним головою союзу з 2011 року є прозаїк, головний редактор часопису «Дієслово» (біл. «Дзеяслоў») Борис Петрович (Саченко)[1].

ІсторіяРедагувати

Файл:Gorelov linkov.jpg
«Портрет Линькова», Голови Союзу білоруських письменників (1938–1948), автор картини Горєлов Гаврило Микитович

Першим головою, з початку формування союзу в 1932 році, був Михайло Климкович. Раніше також називався: «Союз письменників БРСР» (до 1991 року), «Союз письменників Білорусі» (до 1996 року).

У листопаді 2005 року ряд членів вийшов з СБП і утворили нову організацію — Союз письменників Білорусі. Причиною для виходу вони назвали політизацію СБП та її боротьбу з владою, яка, на їхню думку, супроводжувалася оскаженілою спекуляцією на культурі, проблеми білоруської мови і т. д. .[2].

Конфлікти з владоюРедагувати

У 1997 році розпорядженням президента Білорусі у СБП був відібраний Будинок літератора (власність організації), а в 2006 році об'єднання було виселено із займаного приміщення в згаданому будинку і позбавлене юридичної адреси. У 2002 році у СБП були відібрані літературно-громадські періодичні видання, засновником яких він був, на їх базі була створена державна Республіканська видавнича установа «Література і мистецтво», а нелояльні редактори та співробітники були звільнені.

СБП був втягнутий в процес у Верховному суді Республіки Білорусь, за позовом Міністерства юстиції Республіки Білорусь, спрямований на ліквідацію об'єднання. Союз білоруських письменників встояв, судову справу було виграно, що дає право організації діяти легально в даний час.

Однак з початку 2010 р. на членів Союзу було організовано масовий тиск з метою виходу їх з об'єднання. Оскільки більшість з них працюють в державних організаціях, керівництво в ультимативному порядку пропонувало їм звільнення або вихід з громадської організації.[3][4]

ГоловиРедагувати

Файл:Gorelov tank.jpg
«Максим Танк», Голова Спілки білоруських письменників (1967–1990), автор картини Горєлов Гаврило Микитович

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати