Сотниченко Філіп Олександрович
Філі́п Олекса́ндрович Сотниче́нко (нар. 8 січня 1989, Київ) — український режисер, сценарист, монтажер та продюсер. Член Української Кіноакадемії. Співзасновник ГО «СУК» (Сучасне Українське Кіно), куратор національного кіноконкурсу на мультидисциплінарному міжнародному фестивалі сучасного мистецтва «ГогольFest». Учасник і лавреат багатьох провідних українських та міжнародних кінофестивалів.[3]
| Сотниченко Філіп Олександрович | |
|---|---|
| Дата народження | 8 січня 1989[1] (35 років) |
| Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР[1] |
| Громадянство |
 Україна |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого[2] |
| Професія | кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, режисер монтажу |
| IMDb | ID 7058141 |
Біографія ред.
Народився 8 січня 1989 року в Києві в родині організатора кіновиробництва студії Київнаукфільм. Вступив до кафедри кінознавства КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого (майстерня професора Валентини Слободян), але через рік перевівся на кафедру телережисури (майстерня професора Юрія Терещенка).[4][3] У 2013 році «Обійми» був фільмом від України, що представляв університет у міжнародному студентському конкурсі кінофестивалю «Молодість».
Лауреат премії FIPRESCI на ОМКФ у 2015 році за короткометражний фільм «Син». У 2016 році стрічка представляла Україну на одному з найважливіших світових фестивалів короткометражного кіно — Міжнародному кінофестивалі у Клермон-Феррані.[5]
Переможець національного короткометражного конкурсу Одеського кінофестивалю 2016 року з дипломним фільмом «Цвях», розділивши перемогу з фільмом «У Манчестері йшов дощ» Антоніо Лукіча. Стрічка «Цвях» визнана найкращим фільмом 2016-го року за версією Бюро Української Кінокритики. Фільм є ігровим, але схожий на документальний, тому в 2017 році був відібраний до участі в рамках Міжнародного фестивалю документального та антропологічного кіно в місті Пярну, — найстарішого кінофестивалю в Балтійських країнах, де «Цвях» переміг в конкурсній програмі студентських документальних фільмів.[5]
Кращий фільм на PÖFF Shorts (Tallinn Black Nights) 2017 року з дебютним короткометражним фільмом «Технічна перерва». Визнаний найкращим фільмом 2017-го року за версією Бюро Української Кінокритики.[5] У 2018-му фільм отримав одразу дві нагороди на 28-му кінофестивалі MediaWave в Угорщині.
Два роки поспіль фільми Сотниченка були номіновані на «Золоту Дзиґу» в короткометражній ігровій категорії Української Кіноакадемії. Двічі отримував головні призи національного конкурсу Львівського міжнародного фестивалю короткометражного кіно «Wiz-Art» — у 2016 за «Цвях», а у 2017 за «Технічна перерва».
У 2019 році співрежисерський (разом з Валерією Сочивець короткометражний фільм «Різдвяні історії» потрапив у міжнародний конкурс фестивалю PÖFF Shorts (Tallinn Black Nights).[6]
У 2019 році режисер починає розробку свого повнометражного дебюту під назвою «Ля Палісіада». Проєкт брав участь у пітчингу в рамках Одеського кінофестивалю 2019 року та отримав приз від організації HeForShe, руху ООН солідарності жінок за гендерну рівність. Того ж року розробка проєкту, а саме — консультації спеціалістів (лікарів та працівників пенітенціарної системи), тести камер, пошук візуального рішення, написання сценарію та виготовлення тизеру фільму відбулась за підтримки Українського Культурного Фонду.[5][7]
У 2021 році за підтримки Державного агентства України з питань кіно розпочинається виробництво стрічки «Ля Палісіада», світова прем'єра якої відбулась у 2023 році на одній з найвідоміших та авторитетних кіноподій року, 52-му Роттердамському міжнародному кінофестивалі, де в головній конкурсній програмі фільм отримав нагороду FIPRESCI. Згодом «Ля Палісіада» стала найкращим фільмом фестивалю Kino pavasaris[en] у Вільнюсі та отримала приз за найкращу режисуру на кінофестивалі у Сараєво.[7][3][8] Також фільм був продемонстрований в конкурсній програмі Zabaltegi-Tabakalera 71-го Кінофестивалю у Сан-Себастьяні.[7] 12 жовтня 2023 року стрічка отримала нагороду «Найкращий повнометражний ігровий фільм» — Національної премії кінокритиків «Кіноколо» (Україна). Номінована на премію Європейської кіноакадемії в категорії «Відкриття року — приз FIPRESCI».
Фільмографія ред.
- 2009: Тризна (короткометражний) — режисер, оператор
- 2013: Обійми (короткометражний) — режисер, сценарист
- 2015: Син (короткометражний) — режисер, сценарист
- 2016: Цвях (короткометражний) — режисер
- 2016: Син (короткометражний) — режисер
- 2016: Кров (короткометражний) — продюсер (режисерка Валерія Сочивець)
- 2017: Технічна перерва (короткометражний — режисер, сценарист
- 2019: Різдвяні історії (короткометражний) — режисер (спільно з Валерією Сочивець)
- 2021: 20:11-7.mp4 — продюсер (режисерка Аліна Панасенко)
- 2022: Театральна — креативний продюсер (режисерка Аліна Панасенко)
- 2023: Ля Палісіада — режисер, сценарист
Примітки ред.
- ↑ а б DzygaMDB — 2019.
- ↑ http://cuc.com.ua/%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF-%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE/
- ↑ а б в Дарія Подвишенна. Режисер Філіп Сотниченко отримав нагороду за фільм «Ля Палісіада» на кінофестивалі в Сараєво. Лірум. Процитовано 21.09.2023.
- ↑ Філіп Сотниченко: «Кіно всюди — у кожній квартирі, у кожній кімнаті»
- ↑ а б в г Завершилися зйомки фільму Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада». Cineast. 13.12.2021. Процитовано 21.09.2023.
- ↑ Різдвяні історії. Big Short. Процитовано 21.09.2023.
- ↑ а б в Марина Баранівська. Фільм Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» покажуть в одній із конкурсних програм міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні. Детектор медіа. 24 серпня 2011. Процитовано 21.09.2023.
- ↑ Українець Сотніченко став найкращим режисером фестивалю в Сараєво https://www.online.ua/. Online.ua. 20.08.2023. Процитовано 21.09.2023.
Посилання ред.
- Сотниченко Філіп Олександрович на сайті IMDb (англ.)
- Філіп Сотниченко на сайті DzygaMDB
- Філіп Сотниченко. СУК. Сучасне українське кіно.