Соснов Іван Дмитрович

Іван Дмитрович Соснов (15 вересня 1908(19080915), місто Горлівка, тепер Донецької області — 19 липня 1993, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр транспортного будівництва СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (14.09.1983).

Соснов Іван Дмитрович
Народився	15 вересня 1908(1908-09-15) Горлівка
Помер	19 липня 1993(1993-07-19) (84 роки) Москва, Росія
Поховання	Преображенське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1922 році слюсарем Тихорецького паровозоремонтного заводу. У 1927—1930 роках навчався в технікумі шляхів сполучення в місті Ростові-на-Дону.

У 1930—1931 роках служив у Червоній армії.

У 1933 році закінчив Ленінградський інститут інженерів залізничного транспорту, інженер водопостачання і каналізації.

У 1933—1934 роках — виконроб будівельного району станції Актюбінськ Оренбурзької залізниці, в 1934—1936 роках — начальник 19-ї дистанції колії станції Оренбург, в 1936—1937 роках — заступник начальника будівельної контори Оренбурзької залізниці, в 1937 році — заступник начальника, начальник ділянки Волзького будівельного тресту Наркомату шляхів сполучення СРСР (НКПС СРСР) (місто Оренбург). У 1937—1940 роках — заступник головного інженера і начальник виробничого відділу Волзького будівельного тресту НКПС СРСР (місто Саратов).

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940—1942 роках — заступник начальника Рязансько-Уральської залізниці. У 1942—1945 роках  — начальник управління будівельно-відновлювальних робіт Калінінської залізниці.

У 1945—1947 роках — заступник начальника Центрального управління залізничного будівництва Наркомату (з березня 1946 року — Міністерства) шляхів сполучення СРСР. У 1947—1948 роках — начальник будівництва № 60 Міністерства шляхів сполучення СРСР (місто Куйбишев). У 1948 році — головний інженер Приволзького округу залізниць (місто Куйбишев).

У 1948—1954 роках — начальник Головного управління залізничного будівництва Міністерства шляхів сполучення СРСР.

У 1954—1958 роках — начальник Головного управління залізничного будівництва Уралу (з 1957 року — Уралу і Сибіру) Міністерства транспортного будівництва СРСР.

У 1958—1963 роках — заступник міністра транспортного будівництва СРСР. У 1963—1965 роках — 1-й заступник голови Державного виробничого комітету із транспортного будівництва СРСР. З жовтня 1965 по березень 1975 року — 1-й заступник міністра транспортного будівництва СРСР.

5 березня 1975 — 7 травня 1985 року — міністр транспортного будівництва СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 вересня 1983 року за великі заслуги перед Радянською державою в розвитку транспортного будівництва і в зв'язку із 75-літтям з дня народження Соснову Івану Дмитровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З травня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 19 липня 1993 року. Похований в Москві на Преображенському цвинтарі.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (14.09.1983)
• три ордени Леніна (3.12.1965, 14.09.1978, 14.09.1983)
• орден Жовтневої Революції (10.03.1976)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (29.07.1945)
• п'ять орденів Трудового Червоного Прапора (30.07.1942, 1.03.1944, 23.03.1956, 2.06.1962, 31.12.1969)
• орден Праці (Чехословаччина) (25.04.1974)
• медалі
• Державна премія СРСР (1976)

Посилання

• Соснов Иван Дмитриевич (рос.)