Соліст(англ. The Soloist) — драматична біографічна кінострічка 2009 року, знята режисером Джо Райтом за сценарієм Сюзанни Грант з Джеймі Фокс та Робертом Дауні молодшим у головних ролях.

СолістPicto infobox cinema.png
англ. The Soloist
Соліст (фільм) постер.jpg
Жанр драма
біографічний фільм
Режисер Джо Райт
Продюсер Гарі Фостер
Расс Краснофф
Ріккі Ліа Бестолл
Тім Беван
Жозефін Дейвіс
Ерік Феллнер
Сценарист Стів Лопес
Сюзанна Грант
На основі на серії статей журналіста «Лос-Анджелес Таймс» Стіва Лопеса
У головних
ролях
Роберт Дауні мол.
Ліза Ґей Гемілтон
Джеймі Фокс
Том Голландер
Нелсан Елліс
Кетрін Кінер
Оператор Шеймас Мак-Гарві
Композитор Даріо Маріанеллі
Монтаж Пол Тотгілл
Художник Сара Ґрінвуд
Грег Беррі
Кінокомпанія «DreamWorks SKG»
«Universal Pictures»
«Participant Media»
Дистриб'ютор «Paramount Pictures»
«Universal Studios»
Тривалість 117 хв.
Мова англійська
Країна США США
Велика Британія Велика Британія
Франція Франція
Рік 2009
Дата виходу 24 квітня 2009
Кошторис 60 млн.$[1]
Касові збори 38.3 млн.$[2]
IMDb ID 0821642
Офіційний сайт (англ.)

ОписРедагувати

Сюжет фільму Соліст заснований на реальній історії життя музиканта Натаніеля Ейєрса (Джеймі Фокс). Кар'єра молодого віртуоза-віолончеліста Ейєрса переривається, коли він захворів на шизофренію. Багато років по тому про безпритульного музиканта дізнається журналіст «Лос-Анджелес Таймс» Стів Лопес (Роберт Дауні мол.), результатом їх спілкування стає серія статей.

Містер Лопес (той самий журналіст) переймається співчуттям до Натаніеля, і протягом усього фільму намагається йому допомогти (в тому числі вилікуватися від захворювання). Зокрема, Лопес наймає викладача музики. Через деякий час викладач висуває пропозицію влаштувати Натаніелю виступ, містер Лопес цю пропозицію підтримує. Але безпосередньо перед виступом Натаніеля долає напад «голосів в голові», він агресивно відганяє від себе викладача і втікає зі сцени, наговоривши після цього багато неприємних речей Лопесу, якого до цього називав своїм богом. Після цього Лопес привозить сестру Натаніеля до притулку, де живе Ейєрс, і Лопес прощає Натаніеля, кажучи, що іноді навіть найкращі друзі сваряться.

У кінці титрів ми дізнаємося, що Натаніель як і раніше живе в притулку, грає на віолончелі, скрипці, а також на інших інструментах. Стів Лопес надалі працює в газеті «Лос-Анджелес Таймс» і вчиться грати на гітарі.

У роляхРедагувати

Звукова доріжка фільмуРедагувати

Саундтрек до стрічки Соліст був випущений 21 квітня 2009 року.

# НазваКомпозитор Тривалість
1. «Pershing Square»  Даріо Маріанеллі 0:48
2. «Crazy About Beethoven»  Даріо Маріанеллі 2:01
3. «Paper Mache World»  Даріо Маріанеллі 1:33
4. «A City Symphony»  Даріо Маріанеллі 3:41
5. «This Is My Apartment»  Даріо Маріанеллі 1:54
6. «There Is No Escape»  Даріо Маріанеллі 1:36
7. «Falling Apart»  Даріо Маріанеллі 1:10
8. «Four Billion Years»  Даріо Маріанеллі 2:54
9. «Nathaniel Breaks Down»  Даріо Маріанеллі 5:31
10. «Accordion Interlude»  Даріо Маріанеллі 2:07
11. «The Lord's Prayer»  Даріо Маріанеллі 3:12
12. «The Voices Within»  Даріо Маріанеллі 2:09
13. «Sister»  Даріо Маріанеллі 5:34
14. «Cello Lesson»  Даріо Маріанеллі 2:27
15. «Mr. Ayers And Mr. Lopez»  Даріо Маріанеллі 11:10
47:47[3]

ВиробництвоРедагувати

Зйомки почалися у січні 2008 року і проходили в основному в Лос-Анджелесі, тільки декілька сцен були зняті в Клівленді[4]. Дата початку прокату картини — 24 квітня 2009 року[5].

ПриміткиРедагувати

  1. Child, Ben (28 вересня 2009). You review: The Soloist. The Guardian. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 4 жовтня 2013. (англ.)
  2. The Soloist. Box Office Mojo. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013. (англ.)
  3. The Soloist Soundtrack [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] TheOST. Процитовано 24 лютого 2014. (англ.)
  4. Michael Fleming (16 серпня 2007). Jamie Foxx tunes up for 'Soloist'. Variety. Архів оригіналу за 10 серпня 2009. Процитовано 7 лютого 2008. (англ.)
  5. Thompson, Anne (19 жовтня 2008). Wright's 'Soloist' won't play holiday. Variety. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 27 квітня 2016. (англ.)

ПосиланняРедагувати