Солярове масло
Солярове масло — фракція прямої перегонки нафти, яка википає в межах 300—400 °С.
Застосування ред.
Солярове масло застосовують як моторне паливо для дизелів із середнім числом оборотів (тракторних, судових тощо), а також як мастильно-охолоджуючу рідину при обробці металів різанням і штампуванням, при гартуванні металів, для просочування шкіри, в текстильній промисловості, в коксохімічній промисловості для поглинання бензольних вуглеводнів.
На соляровій олії або газойлі працював дизельний двигун Д-8 гусеничного трактора (розвивав максимальну потужність 55-57,5 к.с.).[1]
Властивості ред.
Для поглинання бензольних вуглеводнів свіже солярове масло повинне мати такі характеристики:
- густина не більше 890 кг/м3;
- вміст води не більше 0,2%;
- відгон до 350 °C не менше 95%;
- молекулярна маса 230—240;
- початок кипіння не нижче 265 °C.
Примітки ред.
- ↑ Н. В. Єпіфанова. Фрагменти історії виробництва гусеничних тракторів і тягачів на Харківщині // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Збірник наукових праць / Історії науки і техніки — 2009. — № 48
Джерела ред.
- Гончаров А. І., КорніловМ. Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974.- 304 с.
- Лейбович Р. Е., Яковлева Е. И., Филатов А. Б. Технология коксохимического производства
| Ця стаття не має інтервікі-посилань. |