Сологубов Микола Михайлович

хокеїст

Микола Михайлович Сологубов (рос. Николай Михайлович Сологубов; нар. 8 серпня 1924, Москва, СРСР — пом. серпень 1988, Москва) — радянський хокеїст, захисник.

Микола Сологубов
Особові дані
Повне ім'я Микола Михайлович
Сологубов
Народження 8 серпня 1924(1924-08-08)
Москва, СРСР
Смерть 1988(1988)
Москва
Зріст 178 см
Вага 84 кг
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1949
1949–1964
1964–1965
ОБО (Хабаровськ)
ЦСКА (Москва)
СКА МВО (Калінін)
 
350 (128)
 
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1955–1963 СРСР 91 (26)
Нагороди і звання
Орден Трудового Червоного Прапора — 1957
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олімпійський чемпіон. Найкращий захисник радянського хокею 50-х років двадцятого століття. Прапороносець збірної СРСР на Зимових Олімпійських іграх 1960. З 2004 року член зали слави ІІХФ.

Роки війни ред.

Служив на флоті, потім у розвідці. Був тричі поренений. Особливо тяжким було останнє, поряд вибухнула міна і перебила великі і малі гомілкові кістки. Переніс чотири складні операції.[1]

Клубна кар'єра ред.

Виступав за ОБО Хабаровськ (1949), ЦСКА (1949—1964) та СКА МВО (1964—1965). У складі столичного армійського клуба дев'ять разів здобував золоті нагороди у чемпіонатах СРСР. Другий призер 1952—1954, 1957; третій — 1962. Пара захисників Микола Сологубов — Іван Трегубов вважається найсильнішою у світовому хокеї другої половини 50-х років. Першим з гравців свого амплуа не тільки виконував свої функціональні обов'язки, але й вміло організовував контратаки та безпосередньо вражав ворота суперників. Всього у чемпіонаті СРСР забив 128 голів в 350 матчах. Тривалий час це досягнення будо рекордом результативності захисників у лізі. Лише у 80-х роках його перевершив В'ячеслав Фетісов.[2] Володар кубка СРСР 1954—1956, 1961. За результатами сезону сім разів поспіль обирався до символічної збірної.

1 травня 1954 року захищав кольори футбольної команди «армійців». У матчі регулярного чемпіонату СРСР, який проходив у Мінську, москвичі поступилися господарям поля з мінімальним рахунком[3].

Виступи у збірній ред.

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1956, 1960). У Кортіна-д'Ампеццо здобув золоту нагороду, а через чотири роки у Скво-Веллі — бронзову.

Чемпіон світу 1956, 1963; другий призер 1955, 1957—1959; третій призер 1960, 1961. На чемпіонатах Європи — шість золотих (1955, 1956, 1958—1960, 1963) та дві срібні нагороди (1957, 1961). Тричі був визнаний найкращим захисником турніру (1956, 1957, 1960). На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 46 матчів (15 закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 91 матч (26 голів).

Тренерська діяльність ред.

В 1966—1967 очолював пензенський «Дизеліст», а в 1967—1968 новокузнецький «Металург».

Нагороди та досягнення ред.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1957) та медаллю «За трудову доблесть» (1960). Заслужений майстер спорту СРСР (1956).

Нагороди Команда Кіл. Роки
Олімпійські ігри
Золото СРСР 1 1956
Бронза СРСР 1 1960
Чемпіонат світу
Золото СРСР 2 1956, 1963
Срібло СРСР 4 1955, 1957, 1958, 1959
Бронза СРСР 2 1960, 1961
Чемпіонат Європи
Золото СРСР 6 1955, 1956, 1958—1960, 1963
Срібло СРСР 2 1957, 1961
Чемпіонат СРСР
Золото ЦСКА (Москва) 9 1950, 1955, 1956, 1958—1961, 1963, 1964
Срібло ЦСКА (Москва) 4 1952, 1953, 1954, 1957
Бронза ЦСКА (Москва) 1 1962
Кубок СРСР
Володар ЦСКА (Москва) 4 1954, 1955, 1956, 1961
Особисті досягнення
Найкращий захисник чемпіонату світу 3 1956, 1957, 1960
Символічна збірна СРСР 7 1951-1953, 1955—1957, 1959
Член зали слави ІІХФ - 2004

Примітки ред.

  1. Людина, яка приборкала Боброва. Микола Сологубов прийшов у хокей після двох фронтових поранень. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2013. 
  2. В'ячеслав Фетісов на сайті Yandex.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2019. 
  3. Звіт про футбольний матч «Спартак» (Мінськ) — ЦБЧА (Москва)

Джерела ред.