Соловйов Олександр Іванович (актор)

радянський і російський актор театру та кіно
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Соловйов Олександр Іванович (19 серпня 1952(19520819), Сулак, Дагестанська АРСР, СРСР — 1 січня 2000, Москва, Росія) — радянський і російський актор та кінорежисер.

Соловйов Олександр Іванович
Народився19 серпня 1952(1952-08-19)[1] або 1952[2]
Махачкала, РРФСР, СРСР або Сталінград, РРФСР, СРСР[2]
Помер1 січня 2000(2000-01-01)[1]
Москва, Росія
ПохованняВаганьковське кладовище
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьактор, кінорежисер
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
Роки діяльностіз 1970
У шлюбі зLyudmila Gnilovad і Печернікова Ірина Вікторівна
ДітиAleksandr Aleksandrovitsj Solovjovd
IMDbnm0813520

Життєпис

ред.
  Зовнішні зображення
  Олександр Соловйов

Народився в родині вчителя.

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва в Москві (1973, майстерня Андрія Гончарова). Навчався на одному курсі з Ігорем Костолевським і Олександром Фатюшиним.

Після закінчення інституту був запрошений Гончаровим в Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, але через рік молодий актор перейшов в Центральний дитячий театр, де служив до 1986 року.

З 1989 року — актор Театру «Одеон» під керівництвом Є. В. Радомисленського.

Популярність акторові принесли ролі у фільмах «За даними карного розшуку...» (1979), «Адам одружується на Єві» (1980), «Дами запрошують кавалерів» (1980), «Зелений фургон» (1983), «Дитина до листопада» (1992) та ін.

У 1991 році спробував свої сили в якості кінорежисера — поставив кримінальну трагікомедію «По Таганці ходять танки».

Був тричі одружений. Подружжям Соловйова були відомі актриси Людмила Соловйова, Людмила Гнилова та Ірина Печерникова.

Фільмографія

ред.

Знявся в українських стрічках:

Озвучування:

Пам'ять

ред.
  • 2005 — (рос.)«Как уходили кумиры» (документальный телецикл): Александр Соловьев

Примітки

ред.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Czech National Authority Database

Джерела

ред.