Соловейко білобровий

вид птахів
Соловейко білобровий
Самець білобрового соловейка
Самець білобрового соловейка
Самиця білобрового соловейка
Самиця білобрового соловейка
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Larvivora
Вид: Соловейко білохвостий
Larvivora brunnea
Hodgson, 1837[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Luscinia brunnea (Hodgson, 1837)
Erithacus brunneus (Hodgson, 1837)
Tarsiger brunnea (Hodgson, 1837)
Посилання
Вікісховище: Larvivora brunnea
Віківиди: Larvivora brunnea
МСОП: 22709727

Солове́йко білохвостий[3] (Larvivora brunnea) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях і горах Китаю[4].

Опис ред.

 
Білобровий соловейко

Довжина птаха становить 13-15 см, вага 14-20 г. У самців верхня частина тіла синя, нижня частина тіла яскраво-оранжево-коричнева. Над очима помітні білі "брови", які контрастують з чорним обличчям і щоками. Шия і груди з боків у деяких особин також чорні. Нижня частина живота і нижні покривні пера хвоста білуваті. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла і боки охристі, живіт білуватий, надхвістя коричнювате[5][6]. Молоді птахи мають переважно темно-коричневе забарвлення, поцятковане охристими плямами[7][8].

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[9]

  • L. b. brunnea Hodgson, 1837 — від північно-східного Афганістана до центрального Китаю (на північний схід до Шеньсі і Шаньсі);
  • L. b. wickhami Baker, ECS, 1916 — гори Чин на заході М'янми.

Поширення і екологія ред.

Білоброві соловейки гніздяться в горах Афганістану, Пакистану, Індії, Непалу, Бутану, Китаю і М'янми[10]. У вересні-серпні вони мігрують на південь, де зимують в горах Південної Азії, зокрема в Західних і Східних Гатах[11][12][13], а також на Шрі-Ланці, повертаються на північ у квітні-травні[14][15]. Представники підвиду L. b. wickhami не мігрують[10]. Білоброві соловейки живуть в густому чагарниковому і трав'янистому підліску вологих гірських лісів, серед повалених дерев, зимують в рідколіссях і молодих насадженнях.

Білоброві соловейки живляться комахами та їх личинками, дрібними равликами та іншими безхребетними. Сезон розмноження у них в Афганістані триває з травня по вересень, в Гімалаях з травня по липень, в Китаї з травня по червень, в М'янмі у квітні-травні. Гніздо відносно велике, чашоподібне, робиться з рослинності, встелюється корінцями, шерстю і пухом, розміщується на землі, між корінням великої ялини або іншого дерева. В кладці 4 блакитнуватих яйця[10][16]. Насиджують лише самиці, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Larvivora brunnea: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 листопада 2022
  2. Hodgson, Brian Houghton (1837). On three new genera or sub-genera of long-legged thrushes, with descriptions of their species. The Journal of the Asiatic Society of Bengal. 6: 102.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Grimmett, R.; Inskipp, C.; Inskipp, T.; Byers, C. (1999). Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. Princeton, NJ: Princeton University Press. ISBN 0-691-04910-6.
  5. Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 393.
  6. Baker, ECS (1924). Fauna of British India. Birds. Т. 2 (вид. 2nd). Taylor and Francis, London. с. 14—15.
  7. Ali, S; S D Ripley (1997). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 8 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 229—231. ISBN 0-19-562063-1.
  8. Ali, S; Whistler, H (1935). The ornithology of Travancore and Cochin, part 3. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 38 (2): 282—320.
  9. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 листопада 2022.
  10. а б в Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian Birds. Fourth edition. Gurney and Jackson. с. 83—85.
  11. Shivanand, Thejaswi; A. Shivaprakash (2004). Indian Blue Robin Luscinia brunnea winters at Chamundi Hill and Ranganathittu Bird Sanctuary, Mysore, South India (PDF). Newsletter for Ornithologists. 1 (4): 54—56. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  12. Khan, A. R. (1980). Wintering habits of the Blue Chat (Erithacus brunneus) (Hodgson), in the Nilgiris, southern India. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 75 (3): 1153—1156.
  13. Prasad, J. N.; S. Karthikeyan; S. Subramanya (1995). Wintering of Indian Blue Chat, Erithacus brunneus (Hodgson) and Pied Ground Thrush Zoothera wardii Blyth at Nandi Hills, south India. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 92 (1): 267—269.
  14. Prasad, JN; Srinivasa, TS (1992). Indian Blue Chat Erithacus brunneus (Hodgson) in Bangalore. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89 (2): 257.
  15. Bharos, Ajit (1992). Sighting of an Indian Blue Chat Erithacus brunneus (Hodgson) at Raipur, Madhya Pradesh. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89 (3): 377.
  16. Vietinghoff-Scheel, Erika V. (1989). Luscinia brunnea (PDF). Atlas der Verbreitung palaearktischer Vögel, 16 (нім.). Akademie Verlag, Berlin.