Созін Веніамін Інокентійович

Веніамін Інокентійович Созін (1896—1956) радянський шаховий майстер, теоретик, автор книг.

Шахова біографіяРедагувати

Про ранні роки життя відомо мало, згадується, що походив Веніамін Созін з Новгороду, пізніше жив у Ленінграді, мав професію бухгалтера. Активним шахіст був у 1920-ті та 1930-ті роки. Брав участь у чотирьох чемпіонатах СРСР. За результатами ІІІ першості 1924 року, на якому Созін набрав 9 пунктів у 17 партіях і посів 9 місце, йому було присуджено звання майстра спорту. Втім він не зміг підтвердити звання в наступних турнірах і 1935 року став одним зі спортсменів позбавлених цього звання.

Внесок у шахову теоріюРедагувати

Атака Созіна
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
1.e4 c5 2.Кf3 d6 3.d4 cxd4 4.Кxd4 Кf6 5.Кc3 Кc6 6.Сc4

Атака Созіна в сицилійському захистіРедагувати

Атака Созіна (також називається варіантом Созіна або атакою Фішера-Созіна) полягає в ході 6.Сc4 проти класичного варіанту сицилійського захисту. Созін був не першим гравцем, що застосовував цей хід — приклади можна знайти ще в ХІХ ст. — тим не менш, він був одним із перших, хто обґрунтував розвиток пішака f на f5 для вчинення тиску проти чорних на клітинці e6 після звичної відповіді 6…e6.[1]

Созін розігрував цей варіант у 1930-х, але поширення він набув з 1950-х, коли до нього нерідко став звертатися Боббі Фішер. Американський чемпіон оновив і розвинув ідеї Созіна, що виразилось у зміні назви варіанту. На відміну від класичного розвитку атаки, де відбувається коротка рокіровка, інше можливе продовження, назване ім'ям Драголюба Веліміровича, передбачає ходи 7.Be3, 8.Qe2, 9.O-O-O з різким нападом на королівський фланг чорних.

Подібним чином можна грати проти варіанту Найдорфа в сицилійському захисті. Тут чорні грають 5…a6 замість 5…Кc6; в такому випадку атаку 6.Сc4 іноді називають варіантом Созіна-Найдорфа. Попри те, що позиція в цьому варіанті може змінитися на класичну для атаки Созіна, чорні мають й інші опції, наприклад, розвиток ферзевого коня на d7. Така лінія розвитку була до вподоби Фішерові, який відповідав зазвичай негайним 7.Сb3.

Варіант Созіна у відхиленому ферзевому гамбітіРедагувати

Варіант Созіна 11...Кxe5
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
1.d4 d5 2.c4 e6 3.Кc3 Кf6 4.Кf3 c6 5.e3 Кbd7 6.Сd3 dxc4 7.Сxc4 b5 8.Сd3 a6 9.e4 c5 10.e5 cxd4 11.Кxb5 Кxe5 (діаграма) 12.Кxe5 axb5 і білі мають варіанти 13.Фf3 (Стальберг), 13.0-0 (Рельштаб), 13.Сxb5+ або 13.Фb3.

У 1925 Веніамін Інокентійович опублікував аналіз, згідно з яким у меранському варіанті слов'янського захисту хід 11…Кxe5 є прийнятнішим за раніше вживаний 11…axb5. Згодом цей прийом був успішно використаний Яковом Вільнером у переможній грі радянської першості 1925 проти Юхима Боголюбова. Відтоді цей хід став стандартним у відхиленому ферзевому гамбіті (ECO D49)

Спортивні результатиРедагувати

Рік Місто Турнір + = Результат Місце
1923 Турнір міст 3
1923/1924 Новгород 3
1924 Москва 3-й чемпіонат СРСР 7 6 4 9 з 17 9
1925 Ленінград 4-й чемпіонат СРСР 4 10 5 6½ з 19 17
1929 Одеса 6-й чемпіонат СРСР 2 3 3 3½ з 8 6—7
1931 Москва 7-й чемпіонат СРСР 3 9 5 5½ з 17 16
1935 Ленінград 2

ПублікаціїРедагувати

Созін був активним дописувачем московського журналу «Шаховий вісник». Йому належить авторство двох книжок:

  • Комбинации и ловушки, Ленінград 1929. (переклад англійською Фреда Рейнфілда 1936).
  • Что каждый должен знать об эндшпиле, Москва 1931.

ПриміткиРедагувати

  1. Djuric, Stefan; Komarov, Dimitri; Pantaleoni, Claudio (2007) [2004]. Chess Opening Essentials Volume 1 - The Complete 1.e4 (book). Translated by Richard Jones (вид. Revised and updated English). Alkmaar, Netherlands: New In Chess. с. 316. ISBN 978-90-5691-203-1.