Сова-голконіг міндорійська
| Сова-голконіг міндорійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ninox mindorensis Ogilvie-Grant, 1896 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ninox philippensis mindorensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сова́-голконі́г міндорійська[2] (Ninox mindorensis) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Філіппін. Раніше вважався підвидом філіпінської сови-голконога, однак був визнаний окремим видом[4].
Опис
ред.Довжина птаха становить 20 см, самці важать 108—118 г, самиці 100—105 г. Довжина крила у самців становить 159—176 мм, у самиць 154—171 мм, довжина хвоста становить 74—92 мм.
Голова і шия тьмяно-рудувато-коричневі, поцятковані тонкими темно-охристими горизонтальними смужками. Спина коричнева, поцяткована більш темними смужками. Пера на плечах мають малопомітні білі кінчики, покривні пера крил коричневі, поцятковані блідо-охристими плямками. Махові пера коричневі, поцятковані менш помітними світлими плямками. Стернові пера коричневі, поцятковані вузькими охристими горизонтальними смужками. Горло білувате, поцятковане темними плямками і смужками у верхній частині. Груди і живіт оранжево-коричневі або рудувато-коричневі, поцятковані темно-коричневими поперечними смужками, живіт сірий або охристо-сірий. Лапи оперені, пальці жовтувато-сірі, кігті темно-рогові. Очі жовті, дзьоб сизий.
Голос — серія пронизливих посвистів «cheehrr cheehrr cheehrr» або «cheehrr-ke cheehrr-ke», схожий на крик сипухи.
Поширення і екологія
ред.Міндорійські сови-голконоги є ендеміками острова Міндоро. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на висоті до 1400 м над рівнем моря, зокрема в Національному парку Маунтс-Ігліт-Бако[en] і в районі озера Наухан[en].
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція міндорійських сов-голконогів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Ninox mindorensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022
- ↑ Ninox mindorensis у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ P.C. Rasmussen, D.N.S. Allen, N.J. Collar, B. DeMeulemeester, R.O. Hutchinson, P.G.C. Jakosalem, R.S. Kennedy, F.R. Lambert, L.M. Paguntalan. Vocal divergence and new species in the Philippine Hawk Owl Ninox philippensis complex. „Forktail”. 28, ss. 1–20, 2012.
Джерела
ред.- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
- Kennedy, R.S., Gonzales P.C., Dickinson E.C., Miranda, Jr, H.C., Fisher T.H. (2000) A Guide to the Birds of the Philippines, Oxford University Press, Oxford.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |