Свято-Успенський собор (Одеса)
| Свято-Успенський собор | |
|---|---|
 | |
| 46°28′37″ пн. ш. 30°43′55″ сх. д. / 46.477050° пн. ш. 30.731941° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Одеса |
| Конфесія | Українська православна церква Московського Патріархату |
| Єпископство | Одеська та Ізмаїльська єпархія |
| Тип | собор і православний храм |
| Тип будівлі | церква |
| Висота | 56 м |
| Стиль | псевдоросійський |
| Автор проєкту | Луї Отон |
| Початок будівництва | 1855 |
| Побудовано | 1869 |
| Реліквії і святині | Касперовська ікона Божої Матері, мощі праведного Іони Отаманського |
| Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення |
| Стан | задовільний |
| Сайт | https://eparhiya.od.ua/svyato-uspenskyj-kafedralnyj-sobor/ |
| Адреса | вул. Преображенська, 70 |
  Свято-Успенський собор Свято-Успенський собор (Україна)  Свято-Успенський собор Свято-Успенський собор (Одеська область) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Свято-Успенський собор — один з найбільших православних храмів Московського патріархату в Одесі. З 1936 до закриття в 1937—1938 роках і з середини 1940-х років по 2002 був кафедральним храмом Одеської єпархії. Знаходиться за адресою вул. Преображенська 70.
Історія
ред.
На місці сучасного собору існувала старообрядницька каплиця, яку було зведено і освячено 7 липня 1814 року. Вже у 1845 році було розпочато будівництво трьохпрестольного храму, а сучасну будівлю було закладено 17 липня 1855 року архієпископом Херсонським і Таврійським Інокентієм (Борисовим). Кошти на будівництво виділили одеські купці Яків та Микола Черепеннікови, а проєкт розроблений архітектором Луї Отоном[ru]. Завершено будівництво в 1869 і 12 квітня того ж року освячено архієпископом Херсонським та Одеським Димитрієм (Муретовим). 19 січня 1875 архієпископ Херсонський і Одеським Леонтій освятив головний приділ нижнього єдиновірського храму в ім'я святителя і чудотворця Миколи — покровителя моряків і мандрівників, а 30 січня — і другий боковий вівтар — в ім'я трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова і Івана Золотоустого. За деякий час мешканці Москви пожертвували на нижній храм Одеської Свято-Успенської церкви ікони та богослужбову начиння.
Наприкінці 1930-х років, під час радянської окупації, храм був закритий. Під час Німецько-радянської війни верхній храм сильно постраждав — в центральний купол влучила німецька бомба. Нижній храм був затоплений водою на 1,5 метра. У 1942 році румунська влада відновили діяльність нижнього храму, для чого довелося кілька днів відкачувати з нього воду. Після закінчення бойових дій величезну роль у відновленні храму зіграли архієпископ Никон, митрополит Борис і патріарх Алексій I Симанський.
30 жовтня 2009 року рішенням Одеської обласної ради будівля собору передано Одеської єпархії Української Православної Церкви.[1] За цей час було удосконалено систему опалення, храм прикрасили новими настінними розписами. Проєктувальниками розпису Верхнього храму стали Володимир Борисов і Ростислав Антонов. Розписи виконані художниками — Віталієм і Данилом Хомницькими.
Устрій і архітектура
ред.
Висота храму разом з дзвіницею складає 56 метрів; загальна місткість будівлі — 5000 чоловік. Храм складається з двох відділень: верхнього і нижнього, з трьома престолами в кожному. Південний приділ верхньої церкви освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці, а північний — в ім'я Акафіста. В нижньому храмі північний приділ освячений в ім'я Трьох Святителів.
Святині
ред.
Шанована як чудотворна Касперовська ікона Божої Матері, принесена вперше в Одесу у 1854 році з села Касперова.
До 2007 року тут покоївся прах архієпископа Інокентія Херсонського.
У нижньому храмі Свято-Успенського кафедрального собору знаходяться мощі праведного Іони Одеського, який за словами сучасників вивів на світло безліч різних образів святості. Отець Іона володів даром пророцтва і зцілення душевних і тілесних ран. Хрест, яким він святив воду, досі зберігається в соборі і є однією з найшанованіших у народі святинь.
Примітки
ред.Посилання
ред.- Свято-Успенский кафедральный собор На сайті Православіє.ua