Соборний парк (Черкаси)

Соборний парк
Соборний парк.JPG
Центральний вхід до парку
Тип парк культури та відпочинку
Відкритий 1954

Собо́рний парк (колишня назва, зокрема, за СРСР — Першотравневий) — парк культури та відпочинку у місті Черкаси.

Соборний парк є одним з найбільших парків міста Черкаси, розташований за адресою: вул. Ільїна, 212.

З історії паркуРедагувати

Територія, що нині є Соборним парком, у 2-й половині XIX століття належала головному собору Черкас — Свято-Миколаївському. Цей собор, побудований 1864 року коштом купця Колодочки, стояв у самому центрі Черкас (на місці теперішньої споруди Черкаської обласної ради), а на території сучасної вулиці Ільїна (тодішня околиця міста) розмістився цвинтар, на якому ховали померлих священиків і парафіян. На добре спланованому, засадженому квітами кладовищі були багаті поховання з фамільними склепами і скульптурами. Це був найбільший міський цвинтар, де ховали людей всіх віросповідань, крім основної православної частини, католицьких могилок, існували простори мусульманський (південно-західна частина) та лютеранський (північно-східна). Тут же, на кладовиші розміщувалася цвинтарна Свято-Успенська церква (фактично на місці сучасного Свято-Михайлівського собору).

На місці сучасного Соборного парку в минулі роки діяла ще одна церква — це була невелика окрема поминальна церковка на вшанування жертв І Світової війни, її освячення припало на перші числа 1917 року, тобто безпосередньо напередодні Жовтневого перевороту.

У постреволюційні роки безладу й червогого терору на території цвинтаря орудували мародери, а у фамільних склепах нерідко жили безпритульні, — таким чином, місце перетворилось на одне з найнебезпечніших у місті. З гоніннями на релігію, що розпочалися в СРСР, позакривали всі черкаські храми — чи не першим Свято-Георгіївську церкву, 1926 року припинились служби в Свято-Миколаївському соборі, нарешті 1936 року було закрито останній черкаський храм — цвинтарну Свято-Успенську церкву. Багатьох священиків в цей час було знищено фізично в ході сталінських репресій.

1946 року, вже по ІІ Світовій війні, Свято-Миколаївський собор підірвали, а цвинтар знесли.

1954 року колишній цвинтар було переплановано під Парк культури і відпочинку, який отримав назву ім. 1-го Травня (Першотравневий). На території парку встановили пам'ятні знаки жертвам фашизму-громадянам Черкащини та чекістам і робітникам міліції.

Протягом тривалого часу Першотравневий парк був популярним місцем відпочинку жителів міста. Тут працювали численні атракціони, заклади відпочинку.

Після відродження в 1992 році Черкаської єпархії УПЦ МП, постало питання про побудову нового кафедрального собору. Серед ділянок, запропонованох міською владою для будівництва храму, було обрано місце в Першотравневому парку. Під час будівництва було знайдено чимало решток старих поховань, які були препоховані поруч з дотриманням православних обрядів. 9 серпня 2002 року будівництво Свято-Михайлівського кафедрального собору, найбільшого храму в Україні, було завершено. А у червні 2004 року біля меморіальної каплиці собору було відкрито пам'ятник зруйнованим храмам та репресованим священослужителям. Відтак, від середини 2000-х років парк дістав назву Соборний. Тут знову стало людно, особливо відвідуваний нині парк вірянами. Подеколи частину Парку, де розташований храмовий комплекс, називають Свято-Михайлівським сквером/парком.

25 листопада 2006 року в День пам'яті жертв голодоморів в Соборному парку було відкрито пам'ятний знак-хрест жертвам Голодоморів та політичних репресій.

Від 2008 року в Соборному парку розпочато зведення найвищої храмової дзвіниці (планована висота — 134 м) в Україні.

25 квітня 2008 року, в переддень 22-ї річниці Чорнобильської катастрофи, неподалік (перед) комплексом Свято-Михайлівського кафедрального собору було відкрито пам'ятник жертвам Чорнобильської трагедії.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати