Снігові рулони
Снігові рулони[1][2] (також снігові вали[3]) — метеорологічне явище, при якому снігові грудки утворюються під дією сили вітру і гравітації без участі людини. Ця «один із жартів природи»[4] зустрічається дуже рідко, її на власні очі спостерігали досить мало людей; письмове свідоцтво і малюнки зустрічається вже в журналі Генрі Торо (XIX століття)[4].
Рулони діаметром до 70 сантиметрів утворюються за дуже специфічних умов: шар снігу повинен покривати лід, але не прилипати до нього, сніг повинен бути вологим, але м'яким і пухнастим, температура повітря — трохи вище точки замерзання води[4], а вітер — достатньо сильним, щоб переміщати грудки, але не настільки сильним, щоб зруйнувати їх. Зазвичай снігові рулони утворюються на схилах в горбистій місцевості, хоча спостерігалося і їх утворення на льоду озер[5]. За своєю природою умови для утворення рулонів зазвичай виникають на великій території, тому в рідкісних випадках, коли рулони формуються, вони з'являються у великих кількостях, іноді тисячами[4].
На відміну від снігових грудок, згорнених людьми, рулони зазвичай нагадують циліндри (при зародженні вони мають, все ж таки, сферичну форму[4]). Відразу після утворення снігові рулони дуже крихкі і легко руйнуються в руках[4]. Оскільки внутрішні шари формуються в той час, поки рулон ще маленький і легкий, вони мають малу щільність і легко вивітрюються, утворюючи «сніговий пончик»[6].
Формування снігових рулонів — процес короткочасний і часто протікає непоміченим (типово вранці спостерігачі виявляють вже сформовані циліндри), тому початкова стадія явища — зародження сніжної груди — становить інтерес для дослідників. Р. А. Хорнстайн[4] описує вітер, який підхоплює і перевертає сніжинки відразу після їх падіння. А. М. Дорофеєв[5] розповідає про турбулентні потоки повітря, які формують крихітні снігові грудки біля поверхні льоду. У міру зростання розміру рулону його вага зростає, і через деякий час процес формування закінчується: сили тиску вітру перестає вистачати для подолання моменту інерції снігового рулону і сили тертя кочення[7].
Приклади ред.
-
Рулони на даху будинку -
Снігові пончики -
Рулони, що нагадують шестерні -
У штаті Іллінойс
Примітки ред.
- ↑ В. Ф. Жуков. Снежные рулоны // Природа, № 4, 1962. С. 127.
- ↑ Вітряні витівки: снігові рулони – зимовий природний феномен [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.], У світі, 5 січня 2013
- ↑ Леонид Зусьевич Прох. Словарь ветров. Гидрометеоиздат, 1983.
- ↑ а б в г д е ж Hornstein, R. A. Snow rollers[недоступне посилання]. // Weather 6.6 (1951): 168—169.(англ.)
- ↑ а б А. М. Дорофеев. Необычное метеорологическое явление [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.] // Веснік Віцебскага дзяржаўнага ўніверсітэта. — 1998. — N 4 (10). — C. 94-97.(рос.)
- ↑ Zachos, Elaina (13 лютого 2018). Why Snow Is Forming Donut-shape Spirals in Canada. National Geographic. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.(англ.)
- ↑ Kim Hone-McMahan. The perfect storm for snow rollers [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.]. // Akron Beacon Journal. 28 января 2014.(англ.)
Література ред.
- Софія Дем'янець. Снежные рулоны [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Нешнл географік, 11 січня 2013 року.
- А. М. Дорофєєв. Необычное метеорологическое явление [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.] // Веснік Віцебскага дзяржаўнага ўніверсітэта. — 1998. — N 4 (10). — С. 94-97. (рос.)
- Бібліографія до розділу 4.37 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] книги «The flying circus of physics»