Снігар монгольський
Снігар монгольський[2] (Bucanetes mongolicus) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae), що мешкає в пустелях і напівпустелях від Східної Туреччини до Центральної Азії.
| Снігар монгольський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
| Підродина: | Щигличні (Carduelinae) |
| Рід: | Снігар (Bucanetes) |
| Вид: | B. mongolicus
|
| Біноміальна назва | |
| Bucanetes mongolicus (Swinhoe, 1870)
| |
| |
| Синоніми | |
|
Eremopsaltria mongolica | |
Опис ред.
Довжина птаха від 11,5 до 15 см, вага 18–26 г. Голова велика. Дзьоб короткий товстий конічний від світло-жовтого до сіро-коричневого. Крила подовжені. Верх піщано-коричневий, слабо смугастий. Низ коричнево-сіруватий. Горло і бічні частини шиї трохи світлішого кремового забарвлення. Під час сезону розмноження самці мають рожеве оперення на обличчі та нижній частині, з великими білими та рожевими ділянками на крилах, малюнок також присутній, але менш помітний поза сезоном розмноження.
Поширення ред.
Мешкає в пустелях і напівпустелях від Східної Туреччини до Центральної Азії: Афганістан, Азербайджан, Китай, Індія, Іран, Киргизстан, Монголія, Непал, Росія, Таджикистан, Туреччина, Узбекистан, Вірменія, Казахстан[1].
Населяє гірські та передгірні, посушливі, безлюдні та напівпустельні ділянки зі схилами, скелями, осипами, ярами та крутими долинами, а також відкриті кам'янисті, піщані ділянки з трав'янистими ділянками або низькими чагарниками (наприклад, Карагана). Також іноді трапляється на околицях альпійських лугів і культурних полів. Він займає подібні місця проживання на менших висотах поза сезоном розмноження[1].
Спосіб життя ред.
У раціоні переважно дрібне насіння. Також пташка споживає бруньки та пагони. Вид осілий, але також здійснює міграційні переміщення на короткі відстані та висоту. Часто трапляється невеликими зграями. Мало боїться людей.
Розмноження ред.
Розмножується з середини квітня до кінця липня або серпня. Пташка відкладає чотири-шість яєць. Гніздо має пухку основу з гілок, стебел рослин, пуху і волокон, листя, трави та шерсті тварин. Зазвичай гніздо поміщають у неглибоку западину на землі, під низьким кущем чи травою, на схилі осипи, між скелями чи валунами, у щілині чи ніші в скелі чи скелі, або в стіні будівлі, колодязя, руїні[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г BirdLife International (2018). Bucanetes mongolicus. The IUCN. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 07.02.2022. (англ.)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.