Вікіпедія

Смирнов Микола Олександрович (Герой Радянського Союзу)

радянський військовик, Герой Радянського Союзу
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смирнов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Смирнов Микола.

Микола Олександрович Смирнов (1917—1965) — сержант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Смирнов Микола Олександрович
рос. Николай Александрович Смирнов
Народження 15 січня 1917(1917-01-15)
Костромська область, РСФРР
Смерть 28 червня 1965(1965-06-28) (48 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Nevsky memoriald
Країна  СРСР
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна орден Слави 2 ступеня Орден Слави 3 ступеня

Біографія ред.

Микола Смирнов народився 15 січня 1917 року в селі Мале Дороніно (нині — Кадийський район Костромської області). До призову в армію проживав у місті Антрацит Ворошиловградської області Української РСР, працював на шахті. У 1940 році Смирнов був призваний на службу в РСЧА. Із початку німецько-радянської війни — на її фронтах[1].

До квітня 1945 року сержант Микола Смирнов командував гарматою 560-го артилерійського полку 319-ї стрілецької дивізії 43-ї армії 3-го Білоруського фронту. Відзначився під час штурму Кенігсберга. 8 квітня 1945 року розрахунок Смирнова брав участь у штурмі форту № 6, завдавши противнику великих втрат. У критичний момент бою, залишившись один з усього розрахунку, Смирнов продовжував вести вогонь. Всього ж 8-9 квітня 1945 року він зі своїми товаришами знищив 4 артилерійських знаряддь, 5 кулеметних розрахунків і 2 ДЗОТи[1].

Указом Президії Верховної ради СРСР від 19 квітня 1945 року сержант Микола Смирнов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка»[1].

Після закінчення війни Смирнов був демобілізований. Проживав і працював спочатку в Антрациті, потім у Ленінграді. Раптово помер 28 червня 1965 року[1], похований на Невському військовому кладовищі Санкт-Петербурга[2].

Був також нагороджений орденами Слави ІІ та ІІІ ступенів, низкою інших медалей[1].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д [az-libr.ru/index.htm?Persons&000/Src/0009/d58c65d8 Смирнов Николай Александрович] (рос.). AZ Library. Процитовано 2014-7-11. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  2. ↑ Могила Смирнова Н. А., Героя Советского Союза (рос.). [1]. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2014-7-11.

Література ред.

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Булкин С. П. Герои Отечества. 2-е изд., испр. и доп. Донецк, 1977. / стр. 309—310.
  • Дриго С. В. За подвигом — подвиг. 2-е изд., доп. Калининград, 1984. / стр. 190—191.

Посилання ред.

Смирнов Николай Александрович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 19 квітня 2016.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смирнов_Микола_Олександрович_(Герой_Радянського_Союзу)&oldid=38268126