Вікіпедія

Сліпачук Тетяна Володимирівна

Сліпачук Тетяна Володимирівна (нар. 25 травня 1968, Київ) — український правознавець, фахівець з міжнародного приватного права та міжнародного арбітражу, кандидат юридичних наук. Заслужений юрист України (2016)[1]. Голова Центральної виборчої комісії України.

Сліпачук Тетяна Володимирівна
Сліпачук Тетяна Володимирівна
Сліпачук Тетяна Володимирівна
Голова Центральної виборчої комісії України
5 жовтня 2018 — 13 вересня 2019
Президент Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Попередник Михайло Охендовський
Наступник Олег Діденко
Народилася 25 травня 1968(1968-05-25) (55 років)
м. Київ
Громадянство Україна Україна
Освіта Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
 Медіафайли у Вікісховищі

Віце-президент Арбітражної комісії Міжнародної асоціації юристів (IBA) у 2010—2012 роках.

Член Української асоціації міжнародного права з 2001 року.

Голова Правління Українського Центру Сприяння Інвестицій і Торгівлі у 2014—2018 роках.

Національний експерт Інституту міжнародної дистрибуції (IDI) в Україні[2].

У 2014 році визначена представником від України до списків Посередників та списків Арбітрів Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів[3].

За заслуги в розвитку третейського розгляду нагороджена Почесним знаком Міністерства юстиції України (2009 рік).[4]

Життєпис ред.

Вищу юридичну освіту здобула в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.

1990 рік — асистент кафедри господарського права Київського державного університету імені Тараса Шевченка;

1992—1993 роки — член Науково-дослідницької групи з розробки проєкту Господарського кодексу України;

1994—2004 роки — відповідальний секретар, генеральний секретар Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України;

1999—2001 роки — член Експертної групи Європейської економічної комісії ООН з Женевської конвенції 1961 року;

2004—2015 роки — провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України;

2004—2011 роки — юрист, радник, старший радник, партнер практик міжнародного арбітражу та міжнародної торгівлі Адвокатського об'єднання «Василь Кісіль і партнери» (м. Київ);[5]

з 2007 року — адвокат Київської колегії адвокатів;

2008—2011 роки — заступник голови Третейської палати України;

2012—2016 роки — заступник та перший президент Української арбітражної асоціації, представляла інтереси клієнтів у понад сотні міжнародних арбітражних проваджень.[5]

2011—2018 роки — партнер юридичної фірми «Саєнко Харенко»[6] (м. Київ).[7]

Є визнаним експертом у сфері права міжнародної торгівлі з питань: торговельні розслідування (антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні захисні розслідування), міжнародні трансакції і договірне структурування, агентські договори та дистрибуція, франчайзинг, торговельний і експортний контроль, структурування торговельних схем і фінансування торгівлі, право СОТ, представництво інтересів держави при вирішенні суперечок СОТ та ін.

Брала участь у розгляді більше 370 спорів в якості одноосібного арбітра, арбітра, призначеного стороною, чи голови складу арбітрів в арбітражних провадженнях за регламентами різних арбітражних інституцій, в тому числі МКАС при ТПП України, в Арбітражному центрі при Федеральній палаті економіки Австрії, Міжнародному арбітражному суді при МТП, Стокгольмському арбітражному інституті та ін..

В якості експерта з українського права брала участь в міжнародних арбітражних розглядах та іноземних судових провадженнях. Має значний досвід у розробці та підготовці законопроєктів.

З 2004 по 2017 рік була позаштатним консультантом Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України.

Наукові праці та публікації ред.

Авторка понад 150 монографічних досліджень та статей з цивільного, господарського, міжнародного приватного права та міжнародного комерційного арбітражу. З них понад 30 англійською мовою.

Центральна виборча комісія ред.

5 жовтня 2018 року обрана Головою Центральної виборчої комісії України.[8]

Наукове звання ред.

Визнання ред.

Рекомендована як найкращий юрист:

-         в галузі міжнародного арбітражу «Best Lawyers International 2014—2018»;

- в галузі міжнародної торгівлі Ukrainian Law Firms 2013, 2014, 2015, 2016, 2017;

- в галузі міжнародного арбітражу Ukrainian Law Firms 2013, 2014, 2015, 2016, 2017;

- в сфері міжнародної торгівлі в Україні Client Choice Awards 2016;

- в галузі міжнародної торгівлі виданням The International Who's Who of Trade and Customs  2010, 2012, 2014, 2016;

Також рекомендована як: — міжнародний арбітр виданням The International Who's Who of Commercial Arbitrators 2007—2015;

- фахівець в галузі міжнародної торгівлі виданням The International Who's Who International CIS 2009—2011;

- фахівець в галузі міжнародного арбітражу виданням The International Who's Who International CIS 2009, 2010, 2011, 2013, 2014, 2015; 2018;

- один з найкращих юристів України Chambers Global 2017; Chambers Europe 2017; The Legal 500, 2017;

Указом Президента України № 439/2016 отримала звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ЮРИСТ УКРАЇНИ».

Примітки ред.

  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 439/2016 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста
  2. ↑ Слипачук Татьяна. LIGA. Процитовано 31 січня 2019.
  3. ↑ ​Слипачук Татьяна Владимировна. LB.ua. Процитовано 31 січня 2019.
  4. ↑ Про нагородження Почесним знаком Міністерства юстиції України
  5. ↑ а б Хитрий фінт Порошенка, або хто очолив ЦВК /Главком, 5.10.2018/
  6. ↑ «Саєнко Харенко»
  7. ↑ Сліпачук Тетяна Володимирівна [Архівовано 2019-02-20 у Wayback Machine.], Е-декларація, 8 лютого 2019
  8. ↑ Головою ЦВК обрано Тетяну Сліпачук /Радіо Свобода, 5.10.2018//

Посилання ред.

Попередник:
Михайло Охендовський
2013–2018 		 
Голова Центральної виборчої комісії України
5 жовтня 2018 — 13 вересня 2019 		Наступник:
Олег Діденко
З 2019 року
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сліпачук_Тетяна_Володимирівна&oldid=40162791