Слуцька Ірина Едуардівна
Ірина Едуардівна Слуцька (народ. 9 лютого 1979, Москва) — російська фігуристка, срібний призер Олімпійських ігор 2002 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 2006 року, дворазова чемпіонка світу (2002, 2005), перша в історії одиночниця — семиразова чемпіонка Європи (1996, 1997, 2000, 2001, 2003, 2005, 2006), чотирьохразова переможниця фіналів серії Гран-прі[d] (1999—2000, 2000—2001, 2001—2002, 2004—2005). Заслужений майстер спорту Росії.
| ||
| Персональні дані | ||
| Громадянство |
 Росія | |
|---|---|---|
| Дата народження | 9 лютого 1979[1][2][3] (45 років) | |
| Місце народження | Москва, СРСР[4] | |
| Зріст | 160 см | |
| Колишні тренери | Жанна Громова | |
| Місце проживання | Москва, Росія | |
| Найкращі результати за системою ІСУ | ||
| Сума: | 198.06 | |
| Коротка: | 70.22 | |
| Довільна: | 130.48 | |
На даний момент оглядач спортивних новин на Першому каналі, Голова президії Добровільного фізкультурного союзу, депутат Московської обласної думи від партії «Єдина Росія», Член Ради при Голові президії Ради Федерації з взаємодії з інститутами громадянського суспільства.
Спортивна кар'єра ред.
Почала займатися фігурним катанням з чотирьох років в спортивному клубі «Москвич», з 1985 року — під керівництвом тренера Жанни Громової[d].
Перший серйозний дебют був в Сеулі в грудні 1992 року на юніорському світовому чемпіонаті, де вона фінішувала в першій десятці і підтвердила подвійну квоту росіян на наступний чемпіонат.
У 1996 році перемогла на чемпіонаті Європи, виконавши абсолютно чисто обидві програми. В цьому ж році стала третьою на чемпіонаті світу. У 1997 році посіла четверте місце на чемпіонаті світу, де її довільна програма, з каскадом потрійний сальхов — потрійний ріттбергер, була оцінена трьома суддями як найкраща. У 1998 році Слуцька взяла участь в Олімпійських іграх в Нагано, зайнявши 5 місце. Сезон закінчила зі срібною медаллю чемпіонату світу. У січні 1999 року стала другою на зимовій Універсіаді.
У сезоні 1999—2000 років стала переможницею на чемпіонатах Росії і Європи, посіла перше місце у фіналі Гран-Прі (вперше в світі виконавши каскад потрійний лутц — потрійний ріттбергер, а також потрійний сальхов — потрійний ріттбергер, судді поставили за техніку оцінки включаючи вищу — 6,0) і друге на чемпіонаті світу.
У 2000 році закінчила Московську державну академію фізичної культури (МГАФК).
На Олімпійських іграх в Солт-Лейк-Сіті 2002 року посіла друге місце, програвши одним суддівським голосом американці Сарі Г'юз. Це супроводжувалося міжнародним скандалом, так як багато фахівців вважали, що Слуцька заслужила перша: зокрема, Федерація фігурного катання Росії вимагала для неї другу золоту медаль[5]. Після відмови олімпійських чиновників уральський політик Антон Баків особисто вручив Слуцькій кустарну 700-грамову копію золотої медалі, яка, на відміну від справжньої, була повністю зроблена із золота[6].
Також 2002 року вперше стала чемпіонкою світу.
У 2003—2004 роках перенесла важку хворобу — запалення судин (васкуліт), проходила тривалий курс лікування[7][8].
У 2005 році, повернувшись в спорт, виграла чемпіонат світу в Москві. В інтерв'ю після перемоги вона сказала[9]:
Мені ось задають питання: як ти після падіння в минулому році змогла так піднятися? Це абсолютно неправильно. Не можна так казати. Коли людина хвора — це не падіння, це біда. І ніхто, на жаль, від цього не застрахований. Я тільки хочу сказати тим, хто не вірить в своє одужання: вірте, боріться … Я піднялася, підніметеся і ви.
У 2006 році всьоме виграла чемпіонат Європи. На Олімпіаді в Турині отримала бронзову медаль.
У листопаді 2006 року оголосила про завершення своєї спортивної кар'єри[10].
Сім'я ред.
У серпні 1999 року Ірина вийшла заміж за Сергія Міхеєва. 15 листопада 2007 роки народила сина Артема[11], а 21 жовтня 2010 — дочку Варвару[12]. Артем займається хокеєм, Варвара — фігурним катанням.
Після спорту ред.
- Була телеведучою проектів «Першого каналу»: «Зірки на льоду» і «Льодовиковий період» зі співведучими: фігуристом Євгеном Плющенко («Зірки на льоду») і з актором Маратом Башаровим («Льодовиковий період»). У 2008 році під другому сезоні «Льодовикового періоду» взяла участь вже в якості учасниці, склавши пару балетному хореографу Гедемінаса Таранди. У 2009 році в третьому сезоні повернулася до ролі ведучої шоу, на пару з Анастасією Заворотнюк.
- Знялася в одній з ролей в серіалі про фігурному катанні «Жаркий лід».
- Виступила головною фігуристкою в російській версії шоу «Вінкс на льоду».
- У 2009 році була включена в Міжнародний єврейський спортивний зал слави[13].
- Актриса комедійного музичного спектаклю «Вдала операція».
- 15 квітня 2011 року присвоєно статус Посла XXII зимових Олімпійських ігор в Сочі[14].
- З жовтня 2011 по 14 грудня 2016 року вела новини спорту на «Первом канале»[15].
- У 2012 році разом з Олексієм Ягудіним була ведучою "Льодовиковий період. Кубок професіоналів «на» Первом канале «[16].
У серпні 2015 року в підмосковному місті Литкаріно відкрилася школа фігурного катання імені Ірини Слуцької[17].
В 2016 р. учасник попереднього голосування «Єдиної Росії» для висунення кандидатом в депутати Московської обласної Думи по Пушкінському одномандатному округу № 17 Московської області від цієї партії[18].
З вересня 2016 роки Депутат Московської обласної Думи від партії «Єдина Росія».
Державні нагороди ред.
- Кавалер ордена Дружби (5 березня 2003 роки) — за великий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, високі спортивні досягнення на Іграх XIX Олімпіади 2002 року в Солт-Лейк-Сіті [19].
- Кавалер ордена Пошани (19 листопада 2007 року) — за заслуги в розвитку фізичної культури і спорту та багаторічну і сумлінну працю [20].
Спортивні досягнення ред.
Ірина Слуцька є рекордсменкою Європи, вигравши чемпіонати Старого Світу сім разів (попередній рекорд — 6 перемог на європейських першостях, належав норвежці Соні Гені і німкені Катаріні Вітт). Слуцька — перша фігуристка, яка стрибнула каскад з трьох стрибків (3-3-2), і одна з чотирьох одиночок за всю історію фігурного катання, які отримали оцінку 6,0 за техніку.
після 1998 року ред.
| змагання | 1998—1999 | 1999—2000 | 2000—2001 | 2001—2002 | 2002—2003 | 2003—2004 | 2004—2005 | 2005—2006 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зимові Олімпійські ігри | 2 | 3 | ||||||
| Чемпіонати світу | 2 | 2 | 1 | WD | 9 | 1 | ||
| Чемпіонати Європи | 1 | 1 | 2 | 1 | WD | 1 | 1 | |
| Чемпіонати Росії | 4 | 1 | 1 | 1 | 2 | WD | 1 | |
| Фінали Гран-прі | 3 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | |
| Skate Canada | 3 | 1 | 2 | |||||
| Sparkassen Cup | 3 | |||||||
| Cup of China | 1 | 1 | ||||||
| Cup of Russia | 3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 1 | |
| NHK Trophy | 2 | 1 | 2 | |||||
| Ігри доброї волі | 1 | |||||||
| Зимові Універсіади | 2 |
WD = знялася зі змагань
до 1998 року ред.
| змагання | 1992—1993 | 1993—1994 | 1994—1995 | 1995—1996 | 1996—1997 | 1997—1998 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Зимові Олімпійські ігри | 5 | |||||
| Чемпіонати світу | 7 | 3 | 4 | 2 | ||
| Чемпіонати світу серед юніорів | 8 | 3 | 1 | |||
| Чемпіонати Європи | 5 | 1 | 1 | 2 | ||
| Чемпіонати Росії | 3 | 3 | 2 | 3 | 4 | |
| Першості Росії серед юніорів | 1 | |||||
| Фінали чемпіонських серій | 2 | 3 | 4 | |||
| Skate America | 3 | 3 | ||||
| Skate Canada International | 1 | |||||
| Sparkassen Cup | 1 | 2 | ||||
| Cup of Russia | 1 | 1 | ||||
| Nebelhorn Trophy | 1 | 1 | ||||
| Ігри доброї волі | 6 | 5 | ||||
| Trophee Lalique | 4 | |||||
| Finlandia Trophy | 1 |
Документальне кіно ред.
- «Гарячий лід Ірини Слуцької». Документальний фільм. Автор сценарію: Олексій Васильєв. Телекомпанія «Адамове яблуко», 2006. — 52 хв.
Фільмографія ред.
- 2007 — Троє і Сніжинка (епізод)
- Рік випуску 2008 — Жаркий лід — тренер Іванова
Театр ред.
- «Вдала операція», авт. К. Маньє. Режисер А. Бібілюров
Пародії ред.
- Була два рази спародована в телепередачі «Велика різниця» як співведуча шоу «Льодовиковий період» і учасниця шоу «Льодовиковий період-2». Пародії виконала артистка трупи Валентина Рубцова.
Галерея ред.
-
Ірина Слуцька на Чемпіонаті Європи з фігурного катання 2006 -
Ірина Слуцька на Чемпіонаті Європи з фігурного катання 2006 -
Ірина Слуцька на Чемпіонаті світу 2004 року в Дортмунді -
Ірина Слуцька на Чемпіонаті Росії з фігурного катання 2005 року
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
- ↑ Федерація фігурного катання Росії вимагає для Ірини Слуцької другу золоту медаль: Спорт: Lenta.ru <! — Тема доданий ботом ->
- ↑ Ірина Слуцька все-таки отримала золоту медаль: Спорт: Lenta.ru <! — Тема доданий ботом ->
- ↑ Главная. www.rodgaz.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Ірина Слуцька: «Я просто хворіла і відпочивала». Известия.ру. Архів оригіналу за 23 січня 2008. Процитовано 29 травня 2011.
- ↑ Двічі чемпіонка Іра, 21 березня 2005 // Московський комсомолець
- ↑ Ірина Слуцька йде з любительського спорту // Русский Newsweek[недоступне посилання з травня 2019] [недоступне посилання з Листопад 2018]
- ↑ Сергій МІХЄЄВ, чоловік Ірини Слуцької: Я не хочу, щоб мій син став фігуристом
- ↑ Слуцька народила другу дитину
- ↑ International Jewish Sports Hall of Fame Elected Members (англ.)
- ↑ / ІТАР-ТАСС /. Фігуристка Ірина Слуцька стала послом Олімпіади-2014 в Сочі
- ↑ Ірина Слуцька // Перший канал
- ↑ Про проект» Кубок професіоналів "на сайті 1 каналу
- ↑ У Підмосков'ї відкрилася школа фігурного катання імені Ірини Слуцької
- ↑ Слуцька Ірина Едуардівна на сайті попереднього голосування Єдиної Росії 2016
- ↑ Указ Президента РФ від 5 травня 2003 № 502 "Про відзначення державними нагородами Російської Федерації спортсменів, тренерів, працівників фізичної культури і спорту "
- ↑ [http : //www.kremlin.ru/acts/bank/26491 Указ Президента РФ від 19 листопада 2007 р № тисяча п'ятсот сорок п'ять «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації»]
Посилання ред.
- Ірина Слуцька на сайті Міжнародного союзу ковзанярів
- http://irinaslutskaya.org/ Офіційний сайт Ірини Слуцької
- Слуцька, Ірина — стаття в Лентапедії. 2012 р. (рос.)
| Ця стаття є сирим перекладом з російської мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (грудень 2019) |