Служба судової охорони

державний орган у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах

Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони
(ССО)
Служба судової охорони.png
 
Загальна інформація:
Тип: Правоохоронні органи
Юрисдикція: Незалежний державний орган
Площа юрисдикції: 603 628 км2
Дата заснування: 4 квітня 2019
Відомство-попередник: Грифон
Структура:
Голова: Бондар Валерій Іванович
Перший заступник: Максимішин Станіслав Трохимович
Заступники: Гавришук Олександр Михайлович,
Зернов Юрій Валентинович,
Колєсніков Олександр Миколайович
Керівна організація: Незалежний державний орган
Кількість співробітників: 14,000
Бюджет: 1.9 млрд. (2020)[1]
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: 01601, м.Київ, вул. Вознесенський узвіз, 10-б
Веб-сайт:
sso.gov.ua

ІсторіяРедагувати

Перші згадки про судову охорону на теренах України сягають Козацької доби. У ті часи судді не потребували охорони, адже особисто нічого не вирішували, але виносили пропозиції на розгляд усього товариства, яке й ухвалювало остаточне рішення. Проте генеральна старшина (генеральний суддя) мав своєрідну охорону – джурів. Згодом Дем’ян Многогрішний створив гетьманську гвардію – специфічну охоронну службу, невеликий військовий загін.

У незалежній Україні час від часу в системі Міністерства внутрішніх справ існували спеціальні підрозділи міліції, на які покладалися функції з охорони й забезпечення безпеки працівників суду та судових процесів. Але після створення у 2015 році Національної поліції України ці спецпідрозділи були розформовані.

Одним із важливих елементів розпочатої у 2014 році судової реформи є створення органу, на який би покладалися завдання із забезпечення громадського порядку в судових установах, припинення проявів неповаги до суду, а також охорони приміщень суду й безпосередньо усіх учасників судових процесів.  

За останні роки стали буденними випадки замінування судів, коли занадто емоційні відвідувачі органів системи правосуддя пошкоджують майно або знищують особисті речі учасників судових процесів, навмисно зриваються судові засідання, лунають погрози на адресу їх учасників.

Саме це спонукало судову владу України до створення незалежного державного органу – Служби судової охорони.

4 квітня 2019 року Вища рада правосуддя своїм Рішенням затвердила Положення про Службу судової охорони, чим розпочала створення цього державного органу з правоохоронними функціями.

Служба судової охорони – державний орган, що через свої підрозділи підтримує громадський порядок у суді; запобігає проявам неповаги до суду та припиняє такі прояви; охороняє приміщення й інше майно судів, органи судової влади; забезпечує державний захист суддів, працівників апаратів судів та їхніх родин, а також гарантує безпеку учасників судового процесу (ст. 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України, та складається з центрального органу управління (Центральний апарат) і територіальних підрозділів (територіальні управління) Служби.

Центральний орган управління Служби є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України. Територіальні управління Служби утворюються як юридичні особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Планується, що протягом 2020 року понад 400 установ системи правосуддя України перейдуть під охорону Служби, а до кінця 2021 року – 855, та повністю буде вивільнено від виконання не властивих їм функцій підрозділи Національної поліції та Національної гвардії України. Гранична чисельність працівників Служби на кінець 2021 року планується на рівні 14 тисяч осіб.

Узагальнивши світовий досвід символіки органів забезпечення діяльності судової гілки влади та беручи до уваги давню ґенезу створення Служби судової охорони на українських теренах, на емблемі Служби  зображено срібну виту тростину судді Козацької доби, накладену на срібні перехрещені бердиші. Ключовими символами обрано ознаки суддівської влади та її охорони часів Війська Запорозького Низового та Козацької держави Богдана Хмельницького. Знаменитий зразок декорованого гетьманського бердиша символізує правничі та охоронні традиції, що передаються від часу Козацької держави 1649 р. до сьогодення.

ЗавданняРедагувати

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Правова основа діяльностіРедагувати

У своїй діяльності Служба судової охорони керується Конституцією України, міжнародними договорами України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

15 березня 2018 року Верховна рада України прийняла закон № 4670 «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дія якого поширюється на Службу судової охорони.

СпівробітникРедагувати

Співробітниками Служби є громадяни, які в добровільному порядку після проходження конкурсу прийняті на службу до Служби, склали Присягу співробітника Служби та яким присвоєно спеціальні звання

Присяга співробітника Служби судової охорониРедагувати

  • Особа, яка вступає на службу , складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім’я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання співробітника та сумлінно виконувати свої службові обов’язки»


Загальна системаРедагувати

Систему Служби судової охорони складають центральний орган управління та її територіальні підрозділи.

КерівництвоРедагувати

  • Голова Служби судової охорони — Бондар Валерій Іванович.
  • Перший заступник Голови Служба судової охорони — Максимішин Станіслав Трохимович
  • Заступник Голови Служби судової охорони (керівник апарату Голови Служби) — Гавришук Олександр Михайлович.
  • Заступник Голови Служби судової охорони (зі служби) — Зернов Юрій Валентинович
  • Заступник Голови Служби судової охорони (з забезпечення) — Колєсніков Олександр Миколайович

Керівники територіальних підрозділівРедагувати

Екіпіровка СпівробітниківРедагувати

  • Службове посвідчення;
  • Жетон;
  • Єдиний однострій;
  • Спеціальні засоби, вогнепальна зброя або засоби, для відстрілу гумових куль .

ЗброяРедагувати


ОднострійРедагувати


Спеціальні званняРедагувати

  • спеціальні звання молодшого складу:
  1. рядовий Служби судової охорони
  2. капрал Служби судової охорони
  3. сержант Служби судової охорони
  4. старший сержант Служби судової охорони
  • спеціальні звання середнього складу:
  1. молодший лейтенант Служби судової охорони
  2. лейтенант Служби судової охорони
  3. старший лейтенант Служби судової охорони
  4. капітан Служби судової охорони
  5. майор Служби судової охорони
  6. підполковник Служби судової охорони
  7. полковник Служби судової охорони
  • спеціальні звання вищого складу:
  1. генерал Служби судової охорони

Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються Головою Служби судової охорони.

Граничні спеціальні звання Служби судової охорони вищого складу за штатними посадами встановлюються Президентом України.

ПогониРедагувати

Погони        
Звання Рядовий Капрал Сержант Старший сержант Молодший лейтенант Лейтенант Старший лейтенант Капітан
Погони
Звання Майор Підполковник Полковник Генерал

Служби судової охорони

Строки вислуги в спеціальних званнях поліціїРедагувати

Установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях:

  • капрал Служби судової охорони — 1 рік;
  • сержант Служби судової охорони — 3 роки;
  • молодший лейтенант Служби судової охорони — 1 рік;
  • лейтенант Служби судової охорони — 2 роки;
  • старший лейтенант Служби судової охорони — 3 роки;
  • капітан Служби судової охорони — 4 роки;
  • майор Служби судової охорони — 4 роки;
  • підполковник Служби судової охорони — 5 років.

Строки вислуги в званнях Служби судової охорони (рядового, старшого сержанта, генерала - не встановлюються.

Строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння звання.

СимволікаРедагувати

Емблема, та прапор є офіційними відмітними символами Служби судової охорони.

При розробці символіки Служби судової охорони використано принципи узагальнення  світового досвіду символіки органів забезпечення діяльності судової гілки влади, вивчення традицій символіки судової та правничої системи в Україні.

Ключовими символами обрано ознаки суддівської влади та її охорони часів Війська Запорозького Низового та Козацької держави Богдана Хмельницького, 370 річниця створення якої відзначається 2019 р.

Військовий суддя (кошовий суддя) – службова особа, яка відала судовими справами у Запорізькій Січі в XVI-XVIII ст. Розглядав кримінальні і цивільні справи, проводив разом з військовим осавулом слідство і виносив вироки. У своїх рішеннях керувався нормами українського звичаєвого права і традиціями судової практики Козацької держави.

Клейнодом, ознакою суддівської влади судді виступала печатка та тростина, або комишина, “ліска”.  В опис вказується, що тростина могда увінчуватися вгорі “яблуком” зі срібла.

Збережені печатки Генерального суду Війська Запорозького середини XVIII ст. містять композицію:  “В полі печатки суддівський жезл, праворуч рицарський хрест над півмісяцем, що лежить рогами вліво, ліворуч рицарський хрест над шестипроменевою зіркою, навколо дві галузки”.

Зображення хрестів, півмісяця та зірки можуть носити персоніфікований характер, або ж відноситися до символіки лише певного періоду історії Гетьманщини, але сталим і незмінним символом, без сумніву, є “тростина” судді.

Козацький бердиш служив атрибутом охорони.  Серед раритетів козацької доби є і бердиш, вручений Богданові Хмельницькому врсени 1648 р. Бердиш, беручи до уваги його церемоніальний та меморіальний характер, став не тільки зовнішнім символом воєнного тріумфу гетьмана, але й одним з перших атрибутів формування нового політичного організму та його владних повноважень, у тому числі судових. Адже козаки завжди домагалися особливого судочинства для свого стану та захисту його правничих функцій.

Знаменитий зразок урочисто декорованого гетьманського бердиша, пов’язаного з особою Богдана Хмельницького,  символізує правичі та охоронні традиції6 що передаються від часу Козацької держави 1649 р. до сьогодення.

Така древкова й клинкова зброя виступала представницьким символом владних повноважень.

Символіка кольорів проектної символіки Служби судової охорони  промовиста – колір воронованої сталі відтворює колористику залізця символічного сталевого бердиша.

Віддавна символом міцності та мужності вважався дуб. Вінок з дубового листя символізує міць правничих традицій України та їх охорони.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2020 рік (документ .xls), лист «dod3» — офіційний сайт Верховної Ради України

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати