Служба судової охорони
Служба судової охорони — державний орган у системі правосуддя України для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.[2]
(ССО) | |
| |
| |
| Загальна інформація: | |
| Тип: | державний орган у системі правосуддя України |
| Юрисдикція: |  Україна
|
| Дата заснування: | 4 квітня 2019 |
| Відомство-попередник: | Грифон |
| Структура: | |
| Керівник: | Малихін Павло Володимирович (з 3 листопада 2023 року) |
| Керівна організація: | Державна судова адміністрація України |
| Кількість співробітників: | 4200 (2023 рік) |
| Бюджет: | 1.3 млрд ₴ (2024)[1] |
| Штаб-квартира: | |
| |
| Адреса штаб-квартири: | 01601, м.Київ, вул. Вознесенський узвіз, 10-б |
| Вебсайт: | |
| sso.court.gov.ua/sso/ | |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Історія ред.
Перші згадки про судову охорону на теренах України сягають Козацької доби. У ті часи судді не потребували охорони, адже особисто нічого не вирішували, але виносили пропозиції на розгляд усього товариства, яке й ухвалювало остаточне рішення. Проте генеральна старшина (генеральний суддя) мав своєрідну охорону — джурів. Згодом Дем'ян Многогрішний створив гетьманську гвардію — специфічну охоронну службу, невеликий військовий загін.
У незалежній Україні час від часу в системі Міністерства внутрішніх справ існували спеціальні підрозділи міліції, на які покладалися функції з охорони й забезпечення безпеки працівників суду та судових процесів. Але після створення у 2015 році Національної поліції України ці спецпідрозділи були розформовані.
Одним із важливих елементів розпочатої у 2014 році судової реформи є створення органу, на який би покладалися завдання із забезпечення громадського порядку в судових установах, припинення проявів неповаги до суду, а також охорони приміщень суду й безпосередньо усіх учасників судових процесів.
За останні роки стали буденними випадки замінування судів, коли занадто емоційні відвідувачі органів системи правосуддя пошкоджують майно або знищують особисті речі учасників судових процесів, навмисно зриваються судові засідання, лунають погрози на адресу їх учасників.
4 квітня 2019 року Вища рада правосуддя своїм Рішенням затвердила Положення про Службу судової охорони, чим розпочала створення цього державного органу з правоохоронними функціями.
Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України, та складається з центрального органу управління (Центральний апарат) і територіальних підрозділів (територіальні управління) Служби.
Центральний орган управління служби є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України. Територіальні управління утворюються як юридичні особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
На емблемі Служби зображено срібну виту тростину судді Козацької доби, накладену на срібні перехрещені бердиші. Ключовими символами обрано ознаки суддівської влади та її охорони часів Війська Запорозького Низового та Козацької держави Богдана Хмельницького. Знаменитий зразок декорованого гетьманського бердиша символізує правничі та охоронні традиції, що передаються від часу Козацької держави 1649 р. до сьогодення.[2]
Завдання ред.
Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.[2]
Правова основа діяльності ред.
Служба підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Держаній судовій адміністрації України
У своїй діяльності Служба судової охорони керується Конституцією України, міжнародними договорами України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.
15 березня 2018 року Верховна рада України прийняла закон № 4670 «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дія якого поширюється на Службу судової охорони.
Співробітник ред.
Співробітниками Служби є громадяни України, які в добровільному порядку після проходження конкурсу прийняті на службу до Служби, склали Присягу співробітника Служби та яким присвоєно спеціальні звання
Присяга співробітника Служби судової охорони ред.
- Особа, яка вступає на службу, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання співробітника та сумлінно виконувати свої службові обов'язки»
Загальна система ред.
Служба складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів (територіальні управління) Служби.
Керівництво ред.
- Голова Служби судової охорони — МАЛИХІН Павло Володимирович.
- Заступник Голови Служби судової охорони — ТАЛПА Петро Валентинович
Керівники територіальних управлінь ред.
- ТУ ССО у Вінницькій області — СОКИРАН Сергій Володимирович
- ТУ ССО у Волинській області — СЮЙВА Володимир Миколайович
- ТУ ССО у Дніпропетровській області — ШВАЧКА Сергій Петрович
- ТУ ССО у Донецькій області — ЄПУР Андрій Валерійович
- ТУ ССО у Житомирській області — ГЕРАСИМЧУК Геннадій Валерійович
- ТУ ССО у Закарпатській області — МУШАК Роман Миколайович
- ТУ ССО у Запорізькій області — САПАЧКОВ Василь Іванович
- ТУ ССО у Івано-Франківській області — ВОРОБЧАК Андрій Іванович
- ТУ ССО у м. Києві та Київській області — МОРМОЛЬ Андрій Іванович
- ТУ ССО у Кіровоградській області — БІЛОУС Сергій Петрович
- ТУ ССО у Луганській області — АБРАМОВ Вячеслав Олександрович
- ТУ ССО у Львівській області — СЕМЕНИНА Володимир Петрович
- ТУ ССО у Миколаївській області — КИРНИК Ігор Володимирович
- ТУ ССО у Одеській області —
- ТУ ССО у Полтавській області — АЛЕНІН Олександр Геннадійович
- ТУ ССО у Рівненській області — МОРОЗ Віктор Аналолійович
- ТУ ССО у Сумській області — БАБИЧ Володимир Григорович
- ТУ ССО у Тернопільській області — КОЛЬЦОВ Едуард Станіславович
- ТУ ССО у Харківській області — МАРУЩЕНКО Андрій Анатолійович
- ТУ ССО у Херсонській області — ТЕРЕЩЕНКО Валентин Андрійович
- ТУ ССО у Хмельницькій області — МЕЛЬНИК Сергій Васильович
- ТУ ССО у Черкаській області — ХАРЕНКО Анатолій Васильович
- ТУ ССО у Чернівецькій області — ДРАГУС Олександр Віталійович
- ТУ ССО у Чернігівській області — РИБАК Олександр Анатолійович
Колишні керівники ред.
• Бондар Валерій Іванович з 21 березня 2019 по 20 липня 2022 року[3].
• Білецький Олег Вячеславович з 21 липня по 29 листопада 2022 року (тимчасово виконувач обов'язки Голови).
• Колєсніков Олександр Миколайович з 30 листопада 2022 року по 29 березня 2023 року (тимчасово виконувач обов'язки Голови).
• Мороз Віктор Анатолійович з 30 березня 2023 року по 30 липня 2023 року (тимчасово виконувач обов'язки Голови).
• Трясун Павло Ростиславович з 27 липня 2023 року по 02 листопада 2023 року (тимчасово виконувач обов'язки Голови).
Колишні заступники ред.
- Зернов Юрій Валентинович до 1 серпня 2022 року[4].
- Максимішин Станіслав Трохимович до 6 грудня 2022 року.
- Баланда Олександр Михайлович до 6 грудня 2022 року.
- Колєсніков Олександр Миколайович до 12 вересня 2023 року[5].
- Трясун Павло Ростиславович до 05 квітня 2024 року.
Екіпірування співробітників ред.
- Службове посвідчення;
- Жетон;
- Єдиний однострій;
- Спеціальні засоби, вогнепальна зброя або засоби, для відстрілу гумових куль.
Спеціальні звання ред.
- спеціальні звання молодшого складу:
- рядовий Служби судової охорони
- капрал Служби судової охорони
- сержант Служби судової охорони
- старший сержант Служби судової охорони
- спеціальні звання середнього складу:
- молодший лейтенант Служби судової охорони
- лейтенант Служби судової охорони
- старший лейтенант Служби судової охорони
- капітан Служби судової охорони
- майор Служби судової охорони
- підполковник Служби судової охорони
- полковник Служби судової охорони
Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються Головою Служби судової охорони.
Граничні спеціальні звання Служби судової охорони вищого складу за штатними посадами встановлюються Президентом України.
Погони ред.
| Погони | 
|
|
|
 |
 |
 |
 |
|
| Звання | Рядовий | Капрал | Сержант | Старший сержант | Молодший лейтенант | Лейтенант | Старший лейтенант | Капітан |
| Погони |  |
 |
 |
 |
| Звання | Майор | Підполковник | Полковник | Генерал |
Строки вислуги в спеціальних званнях Служби судової охорони ред.
Установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях:
- капрал Служби судової охорони — 1 рік;
- сержант Служби судової охорони — 3 роки;
- молодший лейтенант Служби судової охорони — 1 рік;
- лейтенант Служби судової охорони — 2 роки;
- старший лейтенант Служби судової охорони — 3 роки;
- капітан Служби судової охорони — 4 роки;
- майор Служби судової охорони — 4 роки;
- підполковник Служби судової охорони — 5 років.
Строки вислуги в званнях Служби судової охорони: рядового, старшого сержанта, генерала — не встановлюються.
Строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння звання.
Символіка ред.
Емблема та прапор є офіційними відмітними символами Служби судової охорони.[6]
Символіка Служби судової охорони затверджена Указом Президента України від 6 жовтня 2021 року № 508/2021.
Емблемою Служби судової охорони є зображення срібної тростини судді Козацької доби, розташоване вертикально, яке накладене на два срібні перехрещені бердиші. У центрі емблеми — малий Державний герб України. Емблема по колу обрамлена двома срібними дубовими гілками. Емблему вміщено у коло сіро-синього кольору.
Прапором Служби судової охорони є прямокутне полотнище сіро-синього кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2:3. У центрі полотнища зображено емблему Служби судової охорони. Висота зображення емблеми становить 1/2 ширини полотнища. Сторони полотнища прапора ідентичні.
Також цим Указом затверджені Порядок використання емблеми та прапора Служби, яким визначено, що емблема та прапор Служби судової охорони є офіційними відмітними символами, що вказують на належність до Служби.
Емблема Служби судової охорони встановлюється у службовому кабінеті Голови Служби, у залі засідань Служби, може використовуватися як знаки розрізнення на однострої співробітників, відтворюватися на бланках Служби, а також на адміністративних будинках і спорудах, де розміщується Служба, транспортних і спеціальних засобах Служби судової охорони.
Прапор Служби судової охорони встановлюється в службовому кабінеті Голови Служби й може використовуватися під час проведення офіційних заходів та церемоній за участю Служби судової охорони.
Зображення емблеми та прапора Служби судової охорони може відтворюватися на друкованій, рекламно-інформаційній та сувенірній продукції, кіно-, відео- і фотоматеріалах, що видаються (виготовляються) Службою або виготовляються на її замовлення.
В інших випадках використання символіки Служби визначається Головою Служби судової охорони.
При розробленні символіки Служби судової охорони використано принципи узагальнення світового досвіду символіки органів забезпечення діяльності судової гілки влади, вивчення традицій символіки судової та правничої системи в Україні.
Ключовими символами обрано ознаки суддівської влади та її охорони часів Війська Запорозького Низового та Козацької держави Богдана Хмельницького, 370 річниця створення якої відзначається 2019 р.
Військовий суддя (кошовий суддя) — службова особа, яка відала судовими справами у Запорізькій Січі в XVI—XVIII ст. Розглядав кримінальні і цивільні справи, проводив разом з військовим осавулом слідство і виносив вироки. У своїх рішеннях керувався нормами українського звичаєвого права і традиціями судової практики Козацької держави.
Клейнодом, ознакою суддівської влади судді виступала печатка та тростина, або комишина, «ліска». В опис вказується, що тростина могда увінчуватися вгорі «яблуком» зі срібла.
Збережені печатки Генерального суду Війська Запорізького середини XVIII ст. містять композицію: «В полі печатки суддівський жезл, праворуч лицарський хрест над півмісяцем, що лежить рогами вліво, ліворуч лицарський хрест над шестипроменевою зіркою, навколо дві галузки».
Зображення хрестів, півмісяця та зірки можуть носити персоніфікований характер, або ж відноситися до символіки лише певного періоду історії Гетьманщини, але сталим і незмінним символом, без сумніву, є «тростина» судді.
Козацький бердиш служив атрибутом охорони. Серед раритетів козацької доби є і бердиш, вручений Богданові Хмельницькому в осени 1648 р. Бердиш, беручи до уваги його церемоніальний та меморіальний характер, став не тільки зовнішнім символом воєнного тріумфу гетьмана, але й одним з перших атрибутів формування нового політичного організму та його владних повноважень, у тому числі судових. Адже козаки завжди домагалися особливого судочинства для свого стану та захисту його правничих функцій.
Знаменитий зразок урочисто декорованого гетьманського бердиша, пов'язаного з особою Богдана Хмельницького, символізує правничі та охоронні традиції що передаються від часу Козацької держави 1649 р. до сьогодення.
Така древкова й клинкова зброя виступала представницьким символом владних повноважень.
Символіка кольорів проектної символіки Служби судової охорони промовиста — колір воронованої сталі відтворює колористику залізця символічного сталевого бердиша.
Віддавна символом міцності та мужності вважався дуб. Вінок з дубового листя символізує міць правничих традицій України та їх охорони.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Розподіл видатків Державного бюджету України на 2024 рік (документ .xls), лист «dod3» — офіційний сайт Верховної Ради України
- ↑ а б в З історії становлення Служби судової охорони
- ↑ Валерія Бондаря звільнено з посади Голови Служби судової охорони. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Юрій Зернов подав рапорт на звільнення, Суд інфо, 01.08.2022
- ↑ Вища рада правосуддя вирішила задовольнити заяву заступника Голови Служби судової охорони (з організаційно-управлінської діяльності) КОЛЄСНІКОВА Олександра Миколайовича про звільнення із займаної посади за власним бажанням 12 вересня 2023 року. 05.09.2023.
- ↑ СИМВОЛІКА СЛУЖБИ СУДОВОЇ ОХОРОНИ УКРАЇНИ
Джерела ред.
- В Україні створюють Службу судової охорони. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- Голова ССО В. Бондар: «Рік тому в Україні було вирішено з нуля створити незалежний державний орган для захисту судів». Інтерв'ю Голови Служби судової охорони Валерія Бондаря інтернет-виданню «UA-times». Частина перша. https://ua-times.com/life-2/society-2/golova-sso-v-bondar-rik-tomu-v-ukrayini-bulo-vyrisheno-z-nulya-stvoryty-nezalezhnyj-derzhavnyj-organ-dlya-zahystu-sudiv.html 2020-04-03
- Голова ССО Бондар: «У суди намагаються пройти зі зброєю, електрошокерами, піротехнікою». Інтерв'ю Голови Служби судової охорони Валерія Бондаря інтернет-виданню «UA-times». Друга частина. https://ua-times.com/interview-2/golova-sso-bondar-u-sudy-namagayutsya-projty-zi-zbroyeyu-elektroshokeramy-pirotehnikoyu.html 2020-04-04
- Валерій Бондар: «Відповідати за безпеку судів має хтось один». Інтерв'ю Голови Служби судової охорони Валерія Бондаря «Юридичній газеті». 10.11.2020. https://yur-gazeta.com/interview/valeriy-bondar-vidpovidati-za-bezpeku-sudiv-mae-htos-odin.html
- Валерій Бондар: «Під час будь-якого судового процесу ми все зробимо, щоб охорона громадського порядку була повною». Інтерв'ю Голови Служби судової охорони Валерія Бондаря виданню «Закон і Бізнес». 05.04.2021. https://zib.com.ua/ua/147221-pid_chas_bud-yakogo_sudovogo_procesu_mi_vse_zrobimo_schob_oh.html
Посилання ред.
- [1]Державна судова адміністрація України
- Вища рада правосуддя
- Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України
- Офіційний сайт Національної поліції України
- Офіційний вебсайт Патрульної поліції України
- ↑ Державна судова адміністрація України. dsa.court.gov.ua (укр.).