Слободян Микола Васильович

український учасник національно-визвольних змагань, політв'язень

Мико́ла Васи́льович Слободя́н (21 червня 1944, с. Росохач, нині Україна — 9 лютого 2018, с. Росохач, Україна[1]) — український учасник національно-визвольних змагань, політв'язень, правозахисник. Орден «За мужність» I ступеня (2006)[2].

Микола Слободян
Микола Васильович Слободян
Народився 21 червня 1944(1944-06-21)
Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер 9 лютого 2018(2018-02-09) (73 роки)
Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство  УРСР
Україна Україна
Національність українець
Нагороди
Орден «За мужність» I ступеня

Життєпис

ред.

У 1971 році закінчив Росохацьку вечірню середню школу. Працював у колгоспі.

Заарештований 22 березня 1973 року ОГ УКДБ в Тернопільській области. Член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка у ніч з 21 на 22 січня 1973 року розвісила в м. Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки на честь 55-ї річниці проголошення незалежності УНР.[3]

Засуджений 24 вересня 1973 року Тернопільським обласним судом в закритому засіданні на 3 роки таборів суворого режиму і 2 роки заслання.

Повернувся 1978 року родинне в родинне село.

17 квітня 1991 року Микола Слободян був реабілітований.

Брав активну участь у відновлені незалежности України. Член Координаційної ради Чортківського «Меморіалу», Української Гельсінської спілки, Української республіканської партії, Республіканської християнської партії.

Микола Слободян помер 9 лютого 2018 року в рідному селі[1][4]

Про членів Росохацької підпільної організації Харківською правозахисною групою видана книжка «Юнаки з огненної печі»[5], відзнято документальні фільми «Прапори» (2018)[6] та «Росохацька група» (2023).[7]

26 січня 2012 року на фасаді Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського відкрито меморіальну таблицю з написом: «На цьому будинку Чортківського педагогічного училища в ніч з 21 на 22 січня 1973 року члени Росохацької патріотичної організації (Вітів П.І., Винничук П.М., Кравець А.М., Лисий М.С., Мармус М.В., Сапеляк С.Є., Слободян М.В.) під керівництвом Володимира Мармуса встановили національний прапор України і політичні прокламації до 55-х роковин проголошення незалежності УНР та в протест проти репресій комуністичної диктатури. Слава Україні! Героям Слава!».[8]

Нагороди

ред.
  • Орден «За мужність» І ступеня (18.08. 2006)

Примітки

ред.
  1. а б In memoriam. Помер учасник Росохацької підпільної організації Микола Слободян // Історична правда. — 2018. — 12 лютого.
  2. Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 693/2006 «Про нагородження орденом «За мужність»»
  3. Нагороджені 9 українців, які підняли прапор в 1973. Права людини в Україні. Процитовано 26 березня 2024.
  4. Микола Слободян. Гартовані ч.267 (укр.), процитовано 13 грудня 2023
  5. Юнаки з огненної печі, 2003.
  6. Тизер документального фільму 'Прапори' (укр.), процитовано 22 січня 2023
  7. Документальний фільм до 50-річчя Росохацької групи (укр.), процитовано 23 січня 2023
  8. ovsienko (29 січня 2012). Правда стає історією. сайт Майдан (укр.). Процитовано 29 березня 2024.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  Зовнішні відеофайли
  Документальний фільм до 50-річчя Росохацької групи на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2023. — 23 січня.
  В ГУЛАГ за українські прапори. «Росохацька група» на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2021.