Скульптура святого Онуфрія (Рукомиш)
Скульптура святого Онуфрія — щойновиявлена пам'ятка історії[1] у селі Рукомиші Бучацької громади Чортківського району Тернопільської области України. Зберігається в місцевій церкві[2].
| Скульптура святого Онуфрія | |
|---|---|
|
| |
|
49°05′41″ пн. ш. 25°22′38″ сх. д. / 49.09486111113888285° пн. ш. 25.37741666669444385° сх. д.Координати: 49°05′41″ пн. ш. 25°22′38″ сх. д. / 49.09486111113888285° пн. ш. 25.37741666669444385° сх. д. | |
| Тип | скульптура[d] |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Рукомиш |
| Скульптор | Йоган-Георг Пінзель |
| Стан | щойновиявлена пам'ятка історії |
  Скульптура святого Онуфрія (Рукомиш) (Україна) | |
 | |
 Скульптура святого Онуфрія у Вікісховищі | |
Опис ред.
Пустельник в передсмертному екстазі, з розметаним волоссям, здійнятими в небо руками, поруч зламане дерево та лев.
Відомості ред.
Створена в 1750-х рр. всесвітньовідомим скульптором Йоганом-Георгом Пінзелем[2] на замовлення польського графа Миколи Потоцького[3].
30 липня 2012 року від скелі відкололася кам'яна брила, яка пошкодила церкву, але фігуру не зачепила[2][4][5]. Того ж року в французькому Луврі відбулася виставка робіт Пінзеля, серед яких планували представити скульптуру з Рукомиша, але релігійна громада виступила проти цього. У ситуацію втрутився міністр культури Михайло Кулиняк, але все ж таки компромісу не було досягнуто[6].
Примітки ред.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
- ↑ а б в Вдовиченко, Г. Святий Онуфрій вийшов зі сховку [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Високий замок. — 2013. — 20 червня.
- ↑ Єгорова, І. І знову майстер Пінзель! [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Голос України. — 2008. — 19 листопада.
- ↑ Осадчук, Л. Чому бучачці не хочуть віддати «свого» Пінзеля до Лувру // День. — 2012. — № 140/141 (10-11 серп.). — С. 2, 15.
- ↑ Скандал із Пінзелем. Люди не дають вивезти скульптури у Лувр [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 2012. — 14 серпня.
- ↑ Шот, М. Святого Онуфрія в Луврі не побачать [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Урядовий кур'єр. — 2021. — 13 жовтня.
Джерела ред.
- Козак М., Матвіїв І., Уніят В. Рукомиш // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 645—646. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Мичко, С. Чудеса Рукомиша [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2011. — 6 січня.
- Осипчук, Н. Під захистом Святого Онуфрія // Золота пектораль. — 2014. — № 1/2. — С. 102—110.
- Чень Л., Федоришин, А. Святий Онуфрій в українському мистецтві [Архівовано 12 травня 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія : Архітектура. — 2013. — № 757. — С. 383—390.