Скорик Семен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скорик.

Скорик Семен (1855 року в м. Ізюмі Харківської губернії — початку XX ст. Костянтиноград (тепер м. Красноград) Харківської області)

З життєпису ред.

Двоюрідний брат полтавського кобзаря Дмитра Скорика. Учень зіньківського кобзаря Хведора Холодного. Кобзарював довгий час в Ізюмському і Барвінківському повітах, але, урешті-решт оселився в Костянтинограді. Незрячі кобзарі говорили П. Мартиновичу, що Хведір Холодний «здав свою гру» Семенові Скорику з Харківської губернії. Той «забрав його гру». Помер С. Скорик на початку XX ст. у Костянтинограді (тепер м. Красноград Харківської області)

Джерела ред.

Мішалов, В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986—106с.
Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
Черемський, К. П. Шлях звичаю / — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.
Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 236

Це незавершена стаття про бандуриста чи бандуристку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.