Скоренцов Валерій Анатолійович

український спортсмен та військовик, Чемпіон світу з хортингу, майстер спорту України з панкратіону, майстер спорту міжнародного класу з в

Валерій Анатолійович Скоренцов (нар.. 14 липня 1987, с. Федірки Світловодського району (з 2020 року — Олександрійського району на Кіровоградщині, Українська РСР, СРСР — пом. 8 листопада 2022, Херсонська область) — український спортсмен та військовик, Чемпіон світу з хортингу, майстер спорту України з панкратіону, майстер спорту міжнародного класу з військово-спортивного багатоборства. Старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну,

Валерій Скоренцов
Скоренцов Валерій Анатолійович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 14 липня 1987(1987-07-14)
с. Федірки Світловодського району (з 2020 року - Олександрійського району на Кіровоградщині, Українська РСР, СРСР
Смерть 8 листопада 2022(2022-11-08) (35 років)
Херсонська область
(загинув у бою)
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (2013)
Псевдо «Скорик»
Військова служба
Роки служби 2016—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Валерій Скоренцов народився 1987 року в селі Федірках Світловодського району (з 2020 року — Олександрійського району на Кіровоградщині. Після закінчення 9-ти класів вступив до Олександрійського професійно-технічного училища № 7 за спеціальністю автослюсар. Продовжив навчання в Олександрійському педагогічному коледжі імені Василя Сухомлинського за фахом вчитель фізичного виховання. У 2013 році закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Отримав освітній ступінь магістра за спеціальністю викладач фізичного виховання, вчитель фізичної культури та валеології, керівник спортивних секцій та організатор туристичної роботи. З 2014 року працював у Ліцеї інформаційних технологій Олександрійської міської ради. Одночасно працював тренером місцевого патріотично-спортивного клубу «Захист». У період, з 9 вересня 2016 року по 27 липня 2022 року служив в окремому загоні спеціального призначення Центрального територіального управління Нацгвардії України. Потім перевівся до військової частини 3011 Центрального оперативно-територіального об'єднання Нацгвардії, де обійняв посаду командира 3-го взводу оперативного призначення роти на бронеавтомобілях. Загинув 8 листопада 2022 року в бою за звільнення Херсонської області. Чин прощання відбувся 11 листопада в Олександрії. Поховали воїна на військовому кладовищі під залпи останнього салюту[1][2][3][4][5].

Родина ред.

У загиблого залишилися дружина та неповнолітня донька[1][4].

Нагороди ред.

  • орден «За мужність» III ступеня (2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові.

Дивіться також ред.

Примітки ред.

  1. а б У боях за Херсонщину загинув чемпіон світу з хортингу, воїн Нацгвардії Валерій Скоренцов. glavred.net (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
  2. http://www.facebook.com/svitlovodsk. В Олександрії попрощалися з нацгвардійцем Валерієм Скоренцовим. Інтернет-видання Світловодськ (ua) . Процитовано 14 серпня 2023.
  3. Юлія, Марюхно (9 листопада 2022). Сумна втрата в Олександрійській громаді – загинув Валерій Скоренцов. Олександрійська міська рада (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
  4. а б http://www.facebook.com/svitlovodsk. У бою за Україну загинув Валерій Скоренцов. Інтернет-видання Світловодськ (ua) . Процитовано 14 серпня 2023.
  5. Бринза, Олена (23 червня 2023). У боях за Херсон загинув чемпіон світу з хортингу Валерій Скоренцов: історія захисника. podrobnosti. Процитовано 14 серпня 2023.

Джерела ред.