Ця стаття про фізичне поняття. Про загальніше значення терміна, див. статтю Скаляр

Скалярна величина (лат. scalaris — «східчастий») у фізиці — фізична величина, що набуває числових значень і не характеризується напрямком у просторі (маса тіла та ін.), наприклад довжина, площа, час, температура, робота, сила струму тощо. Тобто скалярна величина визначається тільки своїм значенням, на відміну від вектора, який крім значення має ще і напрям.[1]

ПоясненняРедагувати

Фізичні величини, які використовують у фізиці для кількісної характеристики фізичних явищ і об'єктів, поділяються на два великі класи: скалярні величини і векторні величини.

До скалярних величин, належать довжина, площа, температура, густина, робота й багато інших. Ці величини характеризуються одним значенням, і для їх позначення зазвичай використовують літери латинського та грецького алфавітів (І, і, р, А тощо). Наприклад, маса тіла — скалярна величина, і якщо ми говоримо, що маса тіла дорівнює двом кілограмам (т = 2 кг), то повністю визначаємо цю величину.

Щоб задати силу або швидкість, треба обов'язково знати, крім числового значення, ще і їхній напрям у просторі, від чого залежить перебіг самого явища. Фізичні величини, які виражають тільки числом, називають скалярними, або скалярами.

Математичні дії зі скалярними величинами визначаються простими правилами арифметики.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Поняття скаляра. ВРЕ. Процитовано 2010-04-29. [недоступне посилання з липня 2019](рос.)