Сичик-горобець індійський
| Сичик-горобець індійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Photograph_by_Shantanu_Kuveskar.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Glaucidium radiatum (Tickell, 1833)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Taenioglaux radiatum | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Си́чик-горобе́ць індійський[3] (Glaucidium radiatum) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає на Індійському субконтиненті[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 20 см, вага 88-114 г. Довжина крила становить 12,4-12,7 см, довжина хвоста 6,2-8,4 см. Самиці є дещо більшими за самців. Голова округла, лицевий диск не виражений. Верхня частина тіла темно-коричнева, голова і шия поцятковані рудуватими смужками, на шиї вони більш широкі. Спина поцяткована білими або блідо-охристими смужками. Крила округлої форми, на покривних перах крил білі і руді плями, кінчики крил білі. Груди білуваті, поцятковані рудувато-коричневими смужками, решта нижньої частини тіла біла, боки поцятковані сірувато-коричневими смугами. Очі золотисто-жовті, дзьоб і лапи зеленуваті, восковиця зеленувата, на лапах чорні кігті.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[5]
- G. r. radiatum (Tickell, 1833) — від Гімалаїв до західної М'янми, південної Індії і Шрі-Ланки;
- G. r. malabaricum (Blyth, 1846) — Західні Гати.
Цейлонський сичик-горобець раніше вважався підвидом мозамбіцького сичика-горобця, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія ред.
Індійські сичики-горобці мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі і на Шрі-Ланці. Вони живуть у сухих і вологих тропічних лісах та в чагарникових заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються поодинці або парами, в Гімалаях на висоті до 2000 м над рівнем моря, на Шрі-Ланці на висоті до 1100 м над рівнем моря. Ведуть переважно присмерковий спосіб життя, однак бувають активними і вдень. Живлять комахами, дрібними птахами, плазунами і гризунами. Гніздяться в дуплах, на висоті від 3 до 8 м над землею. Часто використовують покинуті гнізда дятлів. В кладці 3-4 білих яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Glaucidium radiatum.
- ↑ Tickell, S.R. (1833). Untitled. Journal of the Asiatic Society of Bengal. 2: 572.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 245.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 червня 2022.
Джерела ред.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |