Сичик-горобець кубинський
Сичик-горобець кубинський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Glaucidium siju (D'Orbigny, 1839) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Си́чик-горобе́ць кубинський[2] (Glaucidium siju) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Ендемік Куби.
Опис
ред.Довжина птаха становить 16-17 см, самці важать 47-68 г, самиці 66-102 г. Забарвлення існує у двох морфах: більш поширеній сірувато-коричневій і менш поширеній рудій. У представників обох морф обличчя блідо-сірувате, над очима білуваті або охристі "брови". На потилиці є дві темних плями, що нагадують очі і слугують до відлякування і обману. У представників сірувато-коричневої морфи тім'я, скроні і спина сірувато-коричневі. поцятковані білими плямами, на плечах нечіткі темні смуги. Хвіст сірувато-коричневий, на ньому є 5-6 білих смуг. Горло кричневе, груди з боків і боки коричневі, поцятковані темними смугами. Центральна частина грудей біла, решта нижньої частини тіла білувата, поцяткована темно-коричневими смугами і плямками. Представники рудої морфи замість сірувато-коричневого мають рудувато-коричневе забарвлення. Очі жовті. Представники підвиду G. s. turquinense мають більш темне забарвлення, світлих плям на верхній частині тіла у них менше, ніж у представників номінативного підвиду. Представники підвиду G. s. vittatum мають більші розміри, ніж представники номінативного підвиду, смуги на плечах у них більш виражені.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[3]
- G. s. siju (d'Orbigny, 1839) — острів Куба;
- G. s. turquinense Garrido, 2002 — гора Туркіно в провінції Сантьяго-де-Куба на південному сході острова;
- G. s. vittatum Ridgway, 1914 — острів Ісла-де-ла-Хувентуд, можливо, також півострів Гуанахакабібес.
Поширення і екологія
ред.Кубинський сичик-горобець є найпоширенішою совою Куби. Ці птахи живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в чагарникових заростях, на луках, місцями порослих деревах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря, є активними як вдень, так і вночі. Кубинські сичики-горобці живляться переважно комахами, а також ссавцями, плазунами, земноводними і птахами. Гніздування у них припадає на сухий сезон з листопада по квітень. Кубинські сичики-горобці гніздяться на деревах, часто використовують покинуті дупла дятлів. В кладці від 3 до 4 яєць. Насиджують лише самиці.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Glaucidium siju: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 17 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 червня 2022.
Джерела
ред.- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |