Система футбольних ліг Італії

Система футбольних ліг Італії є ланцюгом взаємопоєднаних клубних турнірів з футболу в Італії. Система являє собою ієрархію ліг, пов'язаних між собою правилами вибуття та підвищення в класі.

Структура

ред.

На вершині піраміди знаходиться Національна Професіональна Ліга (італ. Lega Nazionale Professionisti, також відома як Lega Calcio), яка складається з двох дивізіонів (Серія A і Серія B).

Під нею розташована Професіональна Ліга Серії C (Lega Professionisti Serie C, також відома як Lega di Serie C), яка складається з трьох дивізіонів (Дивізіон A, B і C). Серія C є останнім професіональним дивізіоном Італії.

Далі йде Серія D, яка складається з дев'яти паралельних обласних дивізіонів; нею керує Міжобласний комітет Національної Аматорської Ліги (Lega Nazionale Dilettanti). Під нею розташовано ще п'ять щаблів піраміди: Еччеленца (Eccellenza), Промоціоне (Promozione), Прима Категорія (Prima Categoria) і Секонда Категорія (Seconda Categoria) знаходяться під управлінням обласних комітетів Національної Аматорської Ліги, а Терца Категорія (Terza Categoria) — під управлінням провінційних комітетів.

Система

ред.
Рівень Ліга(и)/Дивізіон(и)
1 Серія A
20 команд
2 Серія B
22 команди
3 Серія C
Дивізіон A
20 команд
Серія C
Дивізіон B
20 команд
Серія C
Дивізіон C
20 команд
4 Серія D
Дивізіон A
18 команд
Серія D
Дивізіон B
18 команд
Серія D
Дивізіон C
18 команд
Серія D
Дивізіон D
18 команд
Серія D
Дивізіон E
18 команд
Серія D
Дивізіон F
18 команд
Серія D
Дивізіон G
18 команд
Серія D
Дивізіон H
18 команд
Серія D
Дивізіон I
18 команд
5

Еччеленца
28 обласних дивізіонів, 16 чи 18 команд у кожному
Еччеленца Абруцці 18 команд
Еччеленца Базиліката 18 команд
Ечеленца Калабрія 16 команд
Ечеленца Кампанія A 16 команд
Ечеленца Кампанія B 16 команд
Еччеленца Емілія-Роман'я A 18 команд
Ечеленца Емілія-Романья B 18 команд
Ечеленца Фріулі-Венеція-Джулія 16 команд
Ечеленца Лаціо A 18 команд
Ечеленца Лаціо B 18 команд
Ечеленца Ліґурія 18 команд
Ечеленца Ломбардія A 18 команд
Ечеленца Ломбардія B 18 команд
Ечеленца Ломбардія C 18 команд
Ечеленца Марке 18 команд
Ечеленца Молізе 16 команд
Ечеленца П'ємонт A 16 команд
Ечеленца П'ємонт B 16 команд
Ечеленца Апулія 18 команд
Ечеленца Сардинія 16 команд
Ечеленца Сицилія A 16 команд
Ечеленца Сицилія B 16 команд
Ечеленца Тоскана A 16 команд
Ечеленца Тоскана B 16 команд
Ечеленца Трентіно-Альто-Адідже 16 команд
Ечеленца Умбрія 18 команд
Ечеленца Венето A 16 команд
Ечеленца Венето B 16 команд

6

Промоціоне
53 обласні дивізіони, 16, 17 чи 18 команд у кожному
Промоціоне Абруццо A 18 команд | Промоціоне Абруццо B 18 команд | Промоціоне Базиліката 16 команд | Промоціоне Калабрія A 16 команд | Промоціоне Калабрія B 16 команд | Промоціоне Кампанія A 16 команд | Промоціоне Кампанія B 16 команд | Промоціоне Кампанія C 16 команд | Промоціоне Кампанія D 16 команд | Промоціоне Емілія-Романья A 16 команд | Промоціоне Емілія-Романья B 16 команд | Промоціоне Емілія-Романья C 16 команд | Промоціоне Емілія-Романья D 16 команд | Промоціоне Фріулі-Венеція-Джулія A 16 команд | Промоціоне Фріулі-Венеція-Джулія B 16 команд | Промоціоне Лаціо A 16 команд | Промоціоне Лаціо B 16 команд | Промоціоне Лаціо C 16 команд | Промоціоне Лаціо D 16 команд | Промоціоне Ліґурія A 16 команд | Промоціоне Ліґурія B 16 команд | Промоціоне Ломбардія A 16 команд | Промоціоне Ломбардія B 16 команд | Промоціоне Ломбардія C 16 команд | Промоціоне Ломбардія D 16 команд | Промоціоне Ломбардія E 16 команд | Промоціоне Ломбардія F 16 команд | Промоціоне Ломбардія G 16 команд | Промоціоне Марке A 18 команд | Промоціоне Марке B 18 команд | Промоціоне Молізе 16 команд | Промоціоне П'ємонт A 16 команд | Промоціоне П'ємонт B 16 команд | Промоціоне П'ємонт C 16 команд | Промоціоне П'ємонт D 16 команд | Промоціоне Апулія A 16 команд | Промоціоне Апулія B 16 команд | Промоціоне Сардинія A 16 команд | Промоціоне Сардинія B 16 команд | Промоціоне Сицилія A 16 команд | Промоціоне Сицилія B 16 команд | Промоціоне Сицилія C 16 команд | Промоціоне Сицилія D 16 команд | Промоціоне Тоскана A 16 команд | Промоціоне Тоскана B 16 команд | Промоціоне Тоскана C 16 команд | Промоціоне Трентіно-Альто-Адідже A 16 команд | Промоціоне Трентіно-Альто-Адідже B 16 команд | Промоціоне Умбрія A 17 команд | Промоціоне Умбрія B 17 команд | Промоціоне Венето A 16 команд | Промоціоне Венето B 16 команд | Промоціоне Венето C 16 команд | Промоціоне Венето D 16 команд

7

Прима Категорія
(105 обласних дивізіонів, 16 команд у кожному)

8

Секонда Категорія
(182 обласні дивізіони, 16 команд у кожному)

9

Терца Категорія
(232 провінційні дивізіони, 6—18 команд у кожному)

Історія

ред.

Перші італійські футбольні ліги було започатковано англійськими емігрантами у 1890-х роках. Першим клубом був Дженоа Крикет енд Атлетік Клаб (тепер Дженоа Крикет енд Футбол Клаб). Спочатку існували окремі ліги для італійців і іноземців, але вони злилися у 1897-му році. У березні 1898 року в Турині було створено Італійську Федерацію Футболу (Federazione Italiana Giuoco Calcio або FIGC). Спочатку до неї приєдналися лише чотири клуби — Дженоа, ФК Торінезе, Інтернаціонале ді Торіно і Сочьєта Джиннастіка ді Торіно. Перший чемпіонат було розіграно у Турині протягом одного дня, 8 травня 1898 року. Чемпіоном стала Дженоа.

Дженоа була на той час потужним клубом в італійському футболі, вигравши чемпіонат у 1899, 1900, 1902, 1903 і 1904 роках. В результаті розколу Сочьєта Джиннастіка ді Торіно було утворено два нових клуби — Мілан ФБК і ФБЦ Ювентус, які приєдналися до ліги у 1900 році.

Італійська ліга приєдналася до ФІФА у 1905 році і того ж року прийняла обласну лігову структуру.

Після перерви внаслідок Першої світової війни популярність футболу значно зросла, і до ліги приєдналася велика кількість малих клубів. Влітку 1921 року було тимчасово створено ще одну федерацію (Confederazione Calcistica Italiana або CCI), в результаті чого у 1922 році в Італії було два чемпіони — Про Верчеллі і Новезе. Врешті-решт дві асоціації злилися наприкінці сезону.

Перехід до загальнонаціональної ліги відбувся у 1929 році. Протягом першого сезону у вищому дивізіоні було вісімнадцять команд. Першим чемпіоном став Інтернаціонале у 1930 році. Тоді ж Італія здобула великі перемоги на міжнародній арені, вигравши Кубок світу у 1934 і 1938 роках.

Після Другої світової війни протягом одного сезону існували окремі регіональні ліги (північна і південна), з матчем плей-оф з метою визначення чемпіона. Після цього ліга знову повернулася до загальнонаціональної структури.

Торіно стало першим повоєнним чемпіоном, вигравши лігу чотири рази поспіль. Але врешті-решт домінуючими клубами стали Ювентус, Мілан і Інтернаціонале, які сукупно ставали чемпіонами 54 рази.

Див. також

ред.

Посилання

ред.