Синчівка чорногорла
| Синчівка чорногорла | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Macronus ptilosus Jardine & Selby, 1835 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Macronous ptilosus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Синчі́вка чорногорла[2] (Macronus ptilosus) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 16–17 см. Забарвлення переважно коричневе, тім'я рудувате, горло чорне. Шкіра між дзьобом і очима, а також навколо очей гола, синя. На шиї білі плями. На нижній частині спини та на надхвісті довгі, нитчасті, волосоподібні пера.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[3]
- M. p. trichorrhos (Temminck, 1836) — Суматра і острови Бату[en];
- M. p. ptilosus Jardine & Selby, 1835 — Малайський півострів;
- M. p. reclusus Hartert, E, 1915 — Калімантан, острови Банка і Белітунг.
Поширення і екологія ред.
Чорногорлі синчівки живуть у вологих рівнинних тропічних лісах з густим підліском, на узліссях, в заболочених лісах і на болотах. Зустрічаються на висоті до 200 м над рівнем моря. Живляться комахами. в кладці 2-3 яйця.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чорногорлим синчівкам загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Macronus ptilosus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |