Синиця Іван Омелянович

Іван Омелянович Синиця (нар. 6 серпня 1910, Корделівка — пом. 8 листопада 1976, Київ) — український радянський психолог і педагог; доктор психологічних наук, професор.

Іван Омелянович Синиця
Народився6 серпня 1910(1910-08-06)
Корделівка
Помер8 листопада 1976(1976-11-08) (66 років)
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Alma mater
Галузьпсихологія навчання
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор психологічних наук
Нагороди
Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»

Біографія

ред.

Народився 6 серпня 1910 року в селі Корделівці (тепер Хмільницький район[1] Вінницької області, Україна). З 16 років працював учителем в школах Вінницької, Хмельницької та Київської областей. У 1932 році закінчив Вінницький інститут соціального виховання, а в 1936 році — Київський педагогічний інститут. Після закінчення інституту повернувся до викладацької роботи.

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки (7 травня 1945), медаллю «За відвагу» (4 листопада 1942)[2].

З 1951 року і до кінця життя працював у Науково-дослідному інституті психології УРСР: (1955 року — завідувач відділом педагогічної психології, з 1960 року — завідувач лабораторією психології навчання. Нині лабораторії присвоєне його ім'я[3].

Помер в Києві 8 листопада 1976 року. Похований на Байковому кладовищі[4].

Наукова діяльність

ред.

Автор понад 200 наукових праць з психології писемного та усного мовлення учнів, а також по психології педагогічної майстерності. Серед них:

  • Психологічні особливості засвоєння лексики учнями 5 класу. Київ, 1957;
  • Психологія писемної мови учнів 5—8 класів. Київ, 1965;
  • Психологія усного мовлення учнів 4—8 класів. Київ, 1974;
  • Про педагогічний такт учителя. Київ, 1969;
  • 3 чого починається педагогічна майстерність. Київ, 1972;
  • О такте и мастерстве. Київ, 1976;
  • Педагогічний такт і майстерність учителя. Київ, 1981.

Примітки

ред.
  1. За адміністративним поділом 2020 року [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
  2. Память народа. [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Історична довідка про лабораторію психології навчання імені І. О. Синиці (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  4. Педагогічний некрополь. [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

ред.