Сильвіні́т - осадова гірська порода хімічного походження, складається головним чином з сильвіну та кухонної солі (галіту). Належить до групи соляних порід. Порода названа за основною складовою – мінералом сильвіном (C.Ochsenius, 1877).

Сильвініт
Сильвіногаліт[1]
Осадова гірська порода
Sylvinite.jpg
Загальні відомості
Мінеральний склад галіт[2] і сильвін[2]
Генезис осадова порода хемогенного походження
Ідентифікація
Структура різнозерниста
Різновиди червоні, строкаті; ангідритові, полігалітові, кізеритові
Використання
Сировина для калійно-добривної промисловості

CMNS: Сильвініт на Вікісховищі

ОписРедагувати

Являє собою щільний аґреґат кристалів сильвіну, галіту, карналіту і інш. галогенних і сульфатних мінералів. Вміст компонентів в С.: KCl 12-60%, NaCl 22-80%, MgCl2 до 2,5%, Ca[SО4] 0,2-12%. Присутні домішки K2[SO4] (0,1-4,0%), Mg[SO4] (2,5-26%) і глинистих мінералів. Виділяються різновиди С. за забарвленням (червоні і строкаті), текстурними ознаками і мінеральним складом домішок. С. утворюється г.ч. хемогенним шляхом внаслідок випадання KCl і NaCl в осад з басейнів підвищеної солоності (як правило, прибережно-морського або лагунного типу) в умовах аридного клімату.

ПоширенняРедагувати

Родовища С. відомі в Україні (Калуське), РФ, Бєларусі, ФРН, США, КНР і інш. В Україні С. поширений на Прикарпатті (Голинське, Калуське, Стебницьке та ін. родовища).

ВикористанняРедагувати

Сильвініт є основною сировиною для калійно-добривної промисловості.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати