Сигнал до шуму

графічний роман Ніла Геймана та Дейва Маккіна

«Сигнал до шуму» (англ. Signal to Noise) — графічний роман Ніла Геймана та Дейва Маккіна 1992 року. Комікс розповідає про п'ятдесятирічного кінорежисера, який, дізнавшись про злоякісну пухлину в своїх легенях, протягом останній шести місяців життя пише свій останній сценарій.[1]

Сигнал до шумуБулька з коміксів для шаблону.png
(англ. Signal to Noise)
Сигнал до шуму.jpg
Палітурка оригінального видання 1992 року
Загальне
Видавець Gollancz
Країна Велика Британія
Мова англійська
Формат графічний роман
Дата публікації 1992
Творча команда
Творці Ніл Гейман
Художник(и) Дейв Маккін
Колорист(и) Дейв Маккін
Технічне
К-сть сторінок 77
К-сть випусків 1
Переклад українською
Перекладач(і)  —

1989 року виходив частинами на сторінках англійського журналу «The Face»[1]. 1992 року опублікований у форматі графічного роману у видавництвах «Victor Gollancz Ltd» (Велика Британія) та «Dark Horse Comics» (США)[2].

НазваРедагувати

Назва «Сигнал до шуму» взята з наукового терміну «співвідношення сигнал/шум», тобто міри, що застосовується для визначення наскільки сильно сигнал спотворений шумом. У Геймановому випадку, назва говорить про те, наскільки складно докладно та вичерпно передати свій первісний задум до глядача. Під сигналом розуміється сценарій фільму, який пише оповідач, а під шумом — складність творчого вираження перед неминучою смертю.[3]

СюжетРедагувати

Дізнавшись про злоякісну пухлину в легенях, п'ятдесятилітній успішний режисер вирішує відмовитися від лікування та використати останні пів року життя для написання свого останнього сценарію, який розповідатиме про європейське селище, що в останні години 999 року очікує на неминучий Апокаліпсис, який, звісно ж, не настав. Чоловік, однак, робить висновок, що світ насправді постійно для когось закінчується, тобто весь час відбувається невеликий персональний Апокаліпсис.[3][1]

АдаптаціїРедагувати

1996 року на радіо BBC вийшла однойменна радіоадаптація з музичними композиціями Дейва Маккіна[4]. 1999 року завдяки Марку Розенбушу та Роберту Тумбсу розповідь вдалося поставити на театральній сцені Чикаго[5][4].

ДжерелаРедагувати

  • Hank Wagner,Christopher Golden, and Stephen R. Bissette. Prince of Stories: The Many Worlds of Neil Gaiman. — St. Martin's Press, 2008. — 560 с. — ISBN 978-0312373726.
  • Hayley Campbell. The Art of Neil Gaiman. — Ilex Press, 2014. — 320 с. — ISBN 978-1781571392.

ПриміткиРедагувати