Відкрити головне меню

Хаїм Ісакович Сигал, псевдоніми — Кирило Миколайович Сиголенко, Кароль Ковальський (27 березня 1904 р., с. Лещатів поблиз Львова, Австро-Угорщина — 19 червня 1952 р., в'язниця м. Рівне) — військовий злочинець, колабораціоніст, страчений за участь у вбивствах мирного населення.

Сигал Хаїм Ісакович
Народився 27 березня 1904(1904-03-27)
Лещатів, Сокальський район, Львівська область, Україна
Помер 19 червня 1952(1952-06-19) (48 років)
Рівне, Українська РСР, СРСР
Діяльність злочинець

ЖиттєписРедагувати

Народився в єврейській сім'ї на Львівщині. Батьки — Ісак та Дебора Сигал. Мав 5 братів та 2 сестер.

У 1941 р., вибравшись з оточення, потрапив до радянського партизанського загону. Його сім'ю було евакуйовано на схід, про її долю він надалі нічого не знав.

Потрапивши у полон, видав себе за українця на ім'я Кирило Миколайович Сиголенко. У перший раз німці впізнали його як єврея, однак йому вдалося втекти на територію, де діяла Поліська Січ Тараса Бульби-Боровця, до якої він вступив під тим же іменем. Незабаром став ад'ютантом Бульби-Боровця та редактором газети «Гайдамака». Знов одружився на Олені, сестрі священика М. О. Симоновича. У шлюбі народилася донька.

Спочатку, за свідоцтвом Бульби, Сиголенко захищав євреїв перед німецьким командуванням, а під час облав навіть переховував деяких[1]. Але після того, як Бульба-Боровець втратив довіру німців, а його формування перейшли на напівпідпільний стан, «Кирило Сиголенко» влаштувався до окупаційної поліції. З 1942 р. служив комендантом районної полиції в Дубровиці, брав участь у масових розстрілах єврейського населення. За свідоцтвами інших поліцаїв, особисто вбивав дітей.

З 1945 р. мешкав в Потсдамі під новим іменем Кароль Ковальський, де вступив до місцевої єврейської громади. З 1946 р. — працівник радянського морського агентства, однак його було заарештовано 17 січня 1947 р. за спекуляцію. Вийшов на свободу в січні 1950 р.[2]. Намагався емігрувати до США, але йому було відмовлено з-за хвороби його дружини.

1951 р. був в процесі розгляду його заявки на еміграцію до Ізраїля разом з сім'єю, але його впізнала одна з потерпілих, якій вдалося вижити. Його було заарештовано 11 травня, вивезено до Рівного, де був страчений 19 червня 1952 р.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати