Відкрити головне меню

Сивілла Левіачарофф
нім. Sibylle Lewitscharoff
Sibylle Lewitscharoff.JPG
Народилася 16 квітня 1954(1954-04-16) (65 років)
Штутгарт, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Національність німкеня
Діяльність прозаїк, драматург
Alma mater Вільний університет Берліна
Мова творів німецька
Роки активності з 1994 - до сьогодення
Напрямок магічний реалізм
Жанр драма, роман, детектив
Magnum opus "Понг", "Апостол"
Членство PEN Centre Germanyd, Берлінська академія мистецтв, Академія мистецтва НДРd, Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтвd
Премії відзначена понад 20 преміями

Сивілла Левіачарофф у Вікісховищі?

Сивілла Левічарофф (16 квітня 1954, Штутгарт) — німецька письменниця.

БіографіяРедагувати

Народилася в Штутгарті. Батько емігрував в Німеччину з Болгарії під час Другої Світової війни.Мати — німкеня. Коли дівчинці було дев′ять років, батько закінчив життя самогубством. Ця трагічна сімейна історія мала емоційний вплив на життя та творчість Сивілли Левіачарофф.

За освітою теолог, яку отримала в Вільному університеті Берліна. Після закінчення університету певний час працювала бухгалтером в рекламному агенстві. Проживала в Буенос-Айресі та в Парижі, до Берліна повернулася в 2000 році.

Творчу діяльність розпочинала як автор радіопостановок. Перші друковані твори з'явилися в 1994 році. Популярності письменниці приніс роман «Понг» (1998), за який отримала першу свою літературну премію Інгеборга Бахмана.

Одружена, на даний час проживає з чоловіком- художником Фрідріхом Мекшепером в Берліні. Крім письменницької займається і викладацькою діяльністю. Сивілла Левіачарофф є членом ПЕН-Центру Німеччини, Німецької академії мови та літератури, Баварської академії витончених мистецтв та Берлінської академії мистецтв.

Творча діяльністьРедагувати

Левіачарофф відома в Німеччині як автор романів: «Монтгомері», «Consummatus», «Апостол», «Блюмберг».

Романи отримали високу оцінку не лише за ідейний зміст, але і за дотепну, іронічну мову. Її твори розкривають важливі питання людства з гумором і глибокодумністю. Експерт з німецької літератури Ульріке Ведер вважає, що творчість Левіачарофф має всі характерні риси магічного реалізму.

У 2012 році стає автором драми «Перед судом», прем′єра якої відбулася в травні цього ж року в Національному театрі Мангейма. За поєднання в творах повсякденної реальності, фантазії та лінгвістичну винахідливість Левіачарофф присуджено в 2013 році найпрестижнішу літературну премію Німеччини- премію Бюхнера, якою також нагороджені Гюнтер Грасс, Генріх Белль, Фрідріх Дюрренматт і Ельфріда Єлінек. У 2014 році вперше звертається до детективного жанру. Роман отримав назву "Killmousky" на честь чорного кота, який одного вечора прибув до будинку Річарда Елвагнера, колишнього поліцейського. Саме ця історія і стане відправною точкою сюжету детективу.

Твори перекладені французькою, англійською, іспанською, турецькою, словенською мовами. Українською мовою твори Сивілли Левіачарофф на даний час перекладів не мають .

Художні твориРедагувати

РоманиРедагувати

  • «36 Gerechte». 1994 р.
  • «Понг», 1998 р. (фр. пер. 2000, тур. пер. 2003, англ. пер. 2013)
  • «Монтгомері», 2003 р.
  • «Consummatus» , 2006 р.
  • «Апостол», 2009 р. (ісп. пер. 2010)
  • «Блюменберг», 2011 р. (ісп. и словен. пер. 2013)
  • «Killmousky», 2014 р.

ДрамиРедагувати

"Перед судом", 2012 р.

ЕсеРедагувати

"Письменник як дитина", 2009 р.

ВідзнакиРедагувати

  • Премія Марії-Луізи Кашниць (2008);
  • Берлінська літературна премія (2010);
  • Премія Лейпцигського книжкового ярмарку (2010);
  • Премія Кляйста, премія Рікарда Хуха (2011);
  • Премія Георга Бюхнера (2013);
  • Премія Вільгельма Раабе (2013);
  • Стипендія Німецької академії в Римі (Вілла Массімо, 2013).

ПосиланняРедагувати