Серпілін Леонід Семенович

Леонід Семенович Серпілін (4 квітня 1912- 27 лютого 1973[1]; псевдоніми: Діброва Ю., Леонченко С.), письменник, родом з Києва.

БіографіяРедагувати

Леонід Семенович народився в сім'ї робітника. B 1937 oкончіл архітектурний факультет Київського будівельного інституту, навчався у Йосипа Юлійовича Каракіса.[2] C 1933 почав друкуватися. Учасник Великої Вітчизняної війни, під час війни був спецкором по Ворошиловградської області, потім відповідальним секретарем головною республіканської газети «Радянська Україна». Далі отримав посаду редактора газети «Літературна Україна», згодом став заступником головного редактора газети «Культура i життя».

ПовістіРедагувати

  • «Після війни» (1946),
  • «Світанок» (1947)[1],
  • «Клятва вад багаттям» (1952),
  • «Золота осінь» (1960)[1],
  • «Пора весняних вітрів» (1962)[1],
  • «Народження людини» (1963)[1],
  • «У світлі дня» (1964)[1],
  • «Вогник на узліссі» (1967),
  • «П'ять днів у вересні» (1973);
  • роман у 2 томах «Будівничі» (1955–1957)[1],
  • збірка оповідань і нарисів «Березовий гомін» (1969);
  • вірші, оповідання для дітей.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Yunakov, 2016, с. 273
  2. Yunakov, 2016, с. 272