Серебряніков Віктор Петрович
Віктор Петрович Серебряніков (29 березня 1940, Запоріжжя, СРСР — 12 листопада 2014, Київ, Україна) — український радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту (1960), майстер спорту міжнародного класу (1966), заслужений майстер спорту СРСР (1967). У складі київського «Динамо» 5 разів ставав чемпіоном СРСР, двічі вигравав Кубок СРСР. Учасник чемпіонатів світу 1962 (на поле не виходив), 1966 і 1970 років у складі збірної СРСР з футболу. В єврокубках провів 14 матчів, забив 4 голи.
Віктор Серебряніков | ||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Віктор Петрович Серебряніков | |||||||||||||
Народження | 29 березня 1940 | |||||||||||||
Запоріжжя | ||||||||||||||
Смерть | 12 листопада 2014 (74 роки) | |||||||||||||
Київ, Україна | ||||||||||||||
Поховання | Берковецьке кладовище | |||||||||||||
Зріст | 173 см | |||||||||||||
Вага | 71 кг | |||||||||||||
Громадянство | СССР → Україна | |||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||
Нагороди |
| |||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||
Дані оновлено 13 листопада 2014. |
Прізвисько серед колег і вболівальників: «Серебро».
Особливості стилю гри
ред.Віктор Петрович був великим майстром пробиття штрафних ударів так званою «дугою». За власним визнанням, вперше він побачив цей удар у найкращих гравців Південної Америки[1].
Він постійно тренував техніку цього удару, закручуючи м'яч у двох площинах. М'яч після удару Серебрянікова летів по складній дузі так, що огинав вибудувану «стінку» зверху по центру, а потім, коли здавалося, що він летить повз ворота або вище, різко йшов вниз і вбік. Свої коронні голи зі штрафного Віктор Серебряніков забивав у іграх як внутрішнього чемпіонату СРСР, так і в міжнародних матчах. І ніякі хитрощі суперників — на кшталт «підсування» стінки ближче до м'яча, ніж належні за правилами 9 метрів (іноді бувало навіть менше 7 метрів), підскок догори гравців «стінки», перебігання воротаря в інший кут воріт — не рятували суперника від голу. Відсоток влучання у площину воріт був у Серебрянікова дуже високим, понад 75 %. У сезоні 1969 року Серебряніков забив цим ударом 7 голів.
Статистика виступів за «Динамо»
ред.Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Всього | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
Динамо | 1959 | 7 | 0 | - | - | - | - | 7 | 0 |
1960 | 18 | 8 | - | - | - | - | 18 | 8 | |
1961 | 29 | 4 | 1 | 0 | - | - | 30 | 4 | |
1962 | 20 | 7 | - | - | - | - | 20 | 7 | |
1963 | 37 | 11 | 2 | 1 | - | - | 39 | 12 | |
1964 | 29 | 3 | 5 | 1 | - | - | 34 | 4 | |
1965 | 29 | 11 | 2 | 1 | 6 | 2 | 37 | 14 | |
1966 | 15 | 2 | 2 | 0 | - | - | 17 | 2 | |
1967 | 35 | 8 | 2 | 0 | 4 | 0 | 41 | 8 | |
1968 | 34 | 7 | - | - | - | - | 34 | 7 | |
1969 | 30 | 8 | 2 | 1 | 4 | 2 | 36 | 11 | |
1970 | 15 | 1 | 1 | 0 | - | - | 16 | 1 | |
1971 | 1 | 0 | 4 | 1 | - | - | 5 | 1 | |
Всього | 299 | 70 | 21 | 5 | 14 | 4 | 334 | 79 |
- Статистика в Кубках СРСР та єврокубках подана за схемою «осінь-весна» та зарахована в рік початку турніру
Досягнення
ред.- Чемпіон СРСР: 1961, 1966, 1967, 1968, 1971
- Володар Кубка СРСР: 1964, 1966
- Бронзовий призер ЧС-1966
- Дев'ять разів входив у список 33-х найкращих футболістів року (двічі, у 1968 і 1969 роках — під № 1)
- Нагороди
Примітки
ред.- ↑ Виктор Серебряников: «Штрафные „подсмотрел“ в Южной Америке». Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
- ↑ Указ президента України № 795/2004. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
Посилання
ред.- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)
- Виктор СЕРЕБРЯНИКОВ: «Маслов отдал Лобановскому все конспекты!» [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]