Сай-Боднар Сергій Іванович
Сергі́й Іва́нович Сай-Бо́днар (нар. 24 вересня 1964, c. Каришків Барського району Вінницької області) — український журналіст. Заслужений журналіст України.
| Сергій Іванович Сай-Боднар | |
|---|---|
 Київ, 2010 | |
| Народився |
24 вересня 1964 (59 років) Каришків, Барський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | м. Київ |
| Діяльність | журналістика |
| Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1986) |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
| Нагороди |
   |
Життєпис ред.
Народився в багатодітній селянській сім'ї. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1981—1986).
Працював кореспондентом, відповідальним секретарем, заступником редактора в обласній молодіжній газеті «Комсомольське плем'я» (08.1986 — 05.1989), згодом — інструктором, завідувачем сектору преси ЦК ЛКСМУ (05.1989 — 12.1991), відповідальним секретарем, редактором, заступником редактора газети «Україна молода» (12.1991 — 01.1997). У 1997—2008 роках обіймав посади директора радіокомпанії «Довіра» (Київ), комерційного директора «Газеты по-киевски», з лютого 2008-го — генеральний директор Інформаційно-видавничого центру Державної податкової адміністрації України. Згодом — комерційний директор УНІАН, завідувач пресцентру, потім головний редактор Головної редакції проведення пресзаходів та артпроєктів Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».
Творчість ред.
Друкувався переважно в українській періодиці. Тематика публікацій — економіка, політика, підприємництво тощо.
Співавтор книжки «Любов і муки Магди Хоманн» (К.: Академія, 2014), яку написав спільно зі своїм кузеном, журналістом-аматором з Німеччини Петером Хоманном[1]. Видана одночасно й німецькою мовою (Die Liebe und die Leidenswege von Magda Homann / Serhii Say-Bodnar, Peter Homann). Авторів цієї публіцистично-документальної повісті про драматичну історію кохання німкені Магди Хоманн і українця, подолянина Олекси Кучинського відзначено Літературною премією імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» і Премією імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності.
Про цю книжку прихильно висловилися експерти, зокрема доктор історичних наук Володимир Сергійчук зазначив таке:
«Доля такої жінки як Магда Хоманн заслуговує на увагу видатних кіномитців. Ми сьогодні часто дивимось серіали — чи турецькі, чи аргентинські — і там дуже багато оповідається про життєві буденності. А доля Магди Хоманн — це доля, яка заслуговує на високе талановите перо та показ на кіноекрані. Доля цієї жінки в умовах української радянської дійсності — трагедія, яка має бути оспівана. І ця доля може бути порівняна з долею багатьох світових літературних героїв…»
Автор книжок: «Каришків. Я твій колосок» (К. : Академія, 2016) — про історичне минуле й сьогодення села Каришків Барського району на Вінниччині; «15 мінус 14. Детективна історія» (К. : Академія, 2018); «Зошит з історії Каришківської школи» (К. : Саміт-книга, 2023).
Громадська діяльність ред.
Член Національної спілки журналістів України (з 1988). Секретар Національної спілки журналістів України (2017—2020).
Нагороди, відзнаки ред.
- Почесне звання «Заслужений журналіст України» (1996)
- Почесна грамота Верховної Ради України (2019)
- Почесна відзнака «За заслуги перед Вінниччиною» (2023)[2]
- Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2014)
- Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (2015)[3].
Примітки ред.
Джерела та література ред.
- Вінниччина журналістська / авт.-упор. В. Г. Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 198.
- Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко ; МАУП, Книжкова палата України. — К.: Персонал, 2010.