Сенгалевич Михайло

священник УГКЦ, крилошанин, посол Австрійського парламенту

о. Миха́йло Сенгале́вич (варіанти написання прізвища Сінгалевич, Сінґалевич; 1823 — 29 грудня 1894, Львів) — український греко-католицький священник, крилошанин, посол (депутат) Австрійського парламенту.

о. Михайло Сенгалевич
Посол до Австрійського парламенту
22.09.1885 — 23.01.1891
Попередник Кулачковський Діонісій
Наступник Юліан Романчук
декан Жуківського деканату
1866 — 1873
Попередник о. Антін Воєвідка
Наступник о. Микола Волошин
парох села Росохач
1855 — 1873
Попередник о. Михайло Сінгалевич, старший
Наступник о. Михайло Левицький
Народився 1823(1823)
Помер 29 грудня 1894(1894-12-29)
м. Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Похований Личаківський цвинтар
Виборчий округ № 16
Відомий як греко-католицький священник, політик
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Політична партія Польський клубd
Професія священник
Релігія Українська греко-католицька церква

Життєпис ред.

Висвячений у сан священника в 1847 р. В 1848–1849 рр. — вікарій парафії у Снятині, в 1850–1854 рр. — капелан і сповідник львівського архиєпископа Михайла Левицького. В 1855—1873 рр. — парох у Росохачі і в 1866–1873 рр. — декан Жуківського деканату. Був радником і канцлером (1873–1883) та схоластиком (1883–1887) греко-католицької митрополичої консисторії, а від 1887 р. і аж до смерті — архіпресвітером капітули львівської архиєпархії. З 1885 р. — почесний прелат Його Святості. У 1891 році взяв участь у Львівському синоді.

Помер 29 грудня 1894 року у Львові і був похований у гробниці галицьких митрополитів і крилошан на Личаківському цвинтарі[1].

Громадська діяльність ред.

У 1885 р. став послом (депутатом) VII скликання австрійського парламенту від 16-го округу (КалушВойнилівДолинаБолехівБібркаХодорів). На виборах за підтримки митрополита Сильвестра Сембратовича переміг Юліана Романчука. В парламенті був членом Руського клубу.

Примітки ред.

  1. Новини Львова: Хто похований у гробниці Львівської капітули?. Гал-інфо. Процитовано 16 січня 2021.

Джерела ред.