Селецький Петро Дмитрович

Петро́ Дми́трович Селе́цький (14 березня 1821, Малютинці — 17 березня 1880) — урядовець київського генерал-губернаторства, композитор і піаніст[1].

Селецький Петро Дмитрович
Основна інформація
Дата народження14 березня 1821(1821-03-14)
Місце народженняМалютинці, Пирятинський район, Україна
Дата смерті5 березня 1880(1880-03-05) (58 років)
ПохованняВидубицький монастир
ГромадянствоРосійська імперія
Професіїпіаніст
Інструментифортепіано

Біографія

ред.

Походив з козацько-старшинського роду Селецьких. Власник села Малютинці Пирятинського повіту. Отримав гарну музичну освіту. З гри на фортепіано консультувався у Ф. Ліста, в Лейпцигу спілкувався з Ф. Мендельсоном.

Урядовець Київського генерал-губернаторства (з 1844), київський віце-губернатор (1858 — 1866 року), київський губернатор, маршал дворянства (1866 — 1880).

Знайомий Т. Шевченка (через князів Рєпніних) з 1843 року, 1845 р. разом мали працювати над оперою «Мазепа», але розійшлися в поглядах на історичні події, що й відбилося на їх дальших взаєминах: Селецький керував таємним наглядом за Шевченком під час перебування поета в Києві 1859 р.

1862 року по вул. Володимирській, 48, на ділянці, що належала його донькам, було споруджено будинок за проектом арх. О. Беретті.

1863 року став одним з організаторів Київського відділення Російського музичного товариства, його першим головою впродовж 10 років.

На карті Києва 1865 року на Сирці можна розгледіти напис: хут. Селецкаго.

Його донька стала другою дружиною графа Миколи О'Рурка, російського військово-морського офіцера ірландського походження, а її донька Марія вийшла заміж за Василя "Васюка" Тарновського.

Автор «Записок», опублікованих у «Киевской старине» 1884 (чч. 2 — 9).

Примітки

ред.
  1. Цей день в історії — події та люди. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2009.

Джерела

ред.

Посилання

ред.