Вікіпедія

Секст Юлій Цезар (консул 91 до н. е.)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Секст Юлій Цезар.

Секст Юлій Цезар (лат. Sextus Iulius Caesar, бл. 130 до н. е. — 90 або 89 до н. е.) — давньоримський політик і воєначальник, ​​ консул 91 до н. е., один з двох командуючих римською армією на початковому етапі Союзницької війни.

Секст Юлій Цезар
лат. Sex. Iulius C.f. Caesar
SextusJuliusCaesar CNG.jpg
Народився 2 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер 90 до н. е.[1]
Асколі-Пічено, Стародавній Рим
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Суспільний стан патрицій[1]
Посада давньоримський сенатор[d][2], консул[2] і претор
Рід Julii Caesares
Батько Гай Юлій Цезар II[3][1][1]
Мати Марція Рекс[3][1][1]
Брати, сестри Гай Юлій Цезар Старший[3][1][1] і Юлія Цезаріс[3][1][1]
Діти Секст Юлій Цезар[d]

ЖиттєписРедагувати

Походив із знатного патриціанського роду Юліїв. Був братом Гая Юлія Цезаря Страбона і доводився дядьком Гаю Юлію Цезарю. Ймовірно, був претором у 94 року (при проходженні cursus honorum).

Був обраний ​​ консулом на 91 до н. е.; його колегою по консульству був Луцій Марцій Філіп. Хоча він, на відміну від свого колеги, був менш помітний як політик у цей неспокійний рік, які готували повстання італіки планували принести в жертву на Альбанській горі обох консулів[4], а не тільки одного свого політичного опонента Луція.

У розпочатій Союзницькій війні Секст був одним з двох командуючих римською армією разом з консулом 90 до н. е. Публієм Рутілієм Лупом. Між Секстом і Публієм були розподілені основні противники, і Сексту дісталися самніти, тобто південна частина Італії. Легатами Секста стали Луцій Корнелій Сулла, Гай Юлій Цезар Страбон, Публій Корнелій Лентул, Тит Дідій, Гай Клавдій Марцелл і Публій Ліциній Красс[5].

Перший свій бій (біля Езернії) Секст програв Титу Ветта Скатону. Незабаром італіки, захопивши сина нумідійського царя Югурти Оксінту, стали показувати його нумідійцям, що служили у Секста, і вони почали перебігати на сторону італіків, так що незабаром Секст відправив їх до Африки[6]. Неподалік від Теана Секст втратив у бою велику частину своєї армії, яка налічувала до 45 000 чоловік[7]. Незабаром Сексту вдалося розбити 20-тисячний загін противника, коли він міняв стоянку, убивши до 8 000 осіб. Помер він незабаром після цього від хвороби при облозі Аускуле[8].

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  3. ↑ а б в г http://www.strachan.dk/family/iulius_patrician.htm
  4. ↑ Луцій Анней Флор. Епітоми, III, 18
  5. ↑ Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 40
  6. ↑ Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 42
  7. ↑ Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 45
  8. ↑ Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 48

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Історику Аппіану в провину іноді ставиться те, що він переплутав Секста з Луцієм Юлієм Цезарем, тому, можливо, його свідчення про Секста відносяться до Луція.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Секст_Юлій_Цезар_(консул_91_до_н._е.)&oldid=33563788