Світова класика бейсболу 2013

Світова класика бейсболу 2013
WBC 2013
Інформація про турнір
Проходив у	США; Пуерто-Рико; Японія; Тайвань
Дати	2–19 березня
Кількість команд	16 (з 5 континентів)
Кількість стадіонів	8 (в 8 містах)
Діючий чемпіон	Японія
Розподіл місць
Чемпіон	Домініканська республіка (1-й титул)
2-ге місце	Пуерто-Рико
3-тє місце	Японія
4-те місце	Нідерланди
Статистика турніру
Зіграно матчів	39
Відвідуваність	781 438 (20 037 на матчі в сер.)
Кращий середній показник відбивання	Майкл Сондерс (.727)
Найбільше хоум-ранів	Хосе Абреу; Альфредо Деспейн (3)
Найбільше вкрадених баз	Рендолф Одубер (3)
Кращий показник ERA	Чієн-Мін Ван (0,00)
Найбільше страйк-аутів (пітчер)	Кента Маеда (18)
MVP	Робінсон Кано
	← WBC 2009 WBC 2017 →

Світова класика бейсболу 2013, (англ. World Baseball Classic, WBC) — третій розіграш бейсбольного турніру між національними збірними країн з участю гравців Вищої ліги бейсболу. Пройшов з 5 по 23 березня 2013 року на стадіонах міст Токіо та Фукуока (Японія), Сан-Хуан (Пуерто-Рико), Тайчжун (Тайвань), Маямі, Фінікс, Скоттсдейл і Сан-Франциско (США). Турнір організовувала Вища ліга бейсболу з дозволу Міжнародної федерації бейсболу (IBAF). Чемпіоном Світової класики стала збірна Домініканської республіки, обігравши у фінальному матчі збірну Пуерто-Рико 3-0.

Починаючи з розіграшу 2013 року, Світова класика бейсболу отримала від IBAF статус офіційного чемпіонату світу, а переможець отримував титул чемпіона світу^[1].

На відміну від перших двох розіграшів Світової класики, у яких всі 16 команд брали участь за запрошенням, цього разу було проведено кваліфікаційний відбір. Відбір пройшов у 2012 році у 4 групах за системою «вибуття після двох поразок». Право грати у фінальній частині здобули збірні Канади, Тайваню, Іспанії і Бразилії. Дві останні дебютували на турнірі. Ще 12 команд брали участь за запрошенням від організаторів.

Формат ред.

Організатори знову змінили формат проведення групової стадії. Перший раунд в групах цього разу проходив за круговою системою, як це було на Світовій класиці 2006 року. Дві кращі команди з кожної групи виходили до другого раунду. Команди з груп А і B утворювали Групу 1 у другому раунді, а команди з груп C і D — Групу 2. Якщо команди в групі набирали однакову кількість перемог, для визначення кращої команди застосовувалися наступні чинники в такому порядку:

Кількість перемог у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог;
Найвищий показник TQB (Командний баланс якості) (TQB=(кількість зарахованих ранів/кількість інінгів на відбиванні)–(кількість пропущених ранів/кількість інінґів на подачі) у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог;
Найвищий показник ER–TQB (= (кількість зароблених ранів/інінґів на відбиванні)–(кількість зароблених суперником ранів/кількість інінґів на подачі) у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог;
Найкращий середній показник відбивання у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог;
Жереб.

Також, команди, які займуть останні місця у групах у першому раунді, будуть змушені грати кваліфікаційний відбір для участі у Світовій класиці 2017.

Другий раунд проходив у форматі «вибування після двох поразок», як і на Світовій класиці 2009. Дві перші команди обох груп виходили у заключну плей-офф стадію. У півфіналах переможці груп грали з другою командою протилежної групи.

Кваліфікаційний турнір ред.

Докладніше: Світова класика бейсболу 2013 (кваліфікація)

На відміну від турнірів 2006 і 2009 років, у яких брали участь заздалегідь відібрані на розсуд організаторів 16 команд, гарантоване місце на Світовій класиці 2013 отримали лише 12 команд, які здобули хоча б одну перемогу на турнірі 2006 року. Це були збірні Австралії, Венесуели, Домініканської республіки, Італії, Китаю, Кореї, Куби, Мексики, Нідерландів, Пуерто-Рико, США і Японії. Решта команд з турніру 2009 року (Канада, Китайський Тайбей, Панама і ПАР) в кінці 2012 року взяли участь у кваліфікаційному змаганні, на яке IBAF запросила ще 12 збірних. Воно було організоване в чотирьох групах по 4 команди за системою «вибуття після двох поразок»^[2], аналогічною тій, що застосовувалася на груповому турнірі 2009 року. Переможець вирішального матчу у групі отримував право грати на Світовій класиці бейсболу 2013.

Кваліфікаціний турнір проходив у містах Юпітер (США), Регенсбург (Німеччина), Панама-Сіті (Панама), Сіньбей (Тайвань) 19–24 вересня (кваліфікаційні групи 1 і 2) та 15–18 листопада (групи 3 і 4).

Розподіл на групи ред.

При розподілі на групи півфіналісти минулого турніру були «посіяні» під першим номером у групах. Решта команд були розподілені по групах з урахуванням «змагального балансу, географічного положення та інтересів уболівальників»^[3].

Група A	Група B	Група C	Група D
Японія	Південна Корея	Венесуела	США
КНР	Нідерланди	Пуерто-Рико	Мексика
Куба	Австралія	Домініканська Республіка	Італія
Бразилія	Китайський Тайбей	Іспанія	Канада

Склади команд ред.

Докладніше: Світова класика бейсболу 2013 (склади команд)

Збірні мали подати остаточні склади команд до 20 лютого.

Багато провідних гравців з ВЛБ погодилися грати за свої національні збірні. У складах команд було 45 учасників Матчів усіх зірок ВЛБ різних років (США – 16, Венесуела – 11, Домініканська республіка – 8, Канада – 3, Мексика – 2, Нідерланди – 1).^[1]

За правилами Світової класики гравцеві було необов'язково мати паспорт громадянина країни, яку він представляє. Наприклад, гравці, які є громадянами США, можуть виступати за збірну країни, у якій народилися або у якій народився один з їхніх батьків згідно з свідоцтвом про народження. Завдяки цьому за збірну Італії змогли грати італоамериканці другого покоління. Також, декотрі гравці, що народилися на Кубі, у Домініканські республіці, Венесуелі, але мали іспанське походження, прийняли запрошення виступати за збірну Іспанії (це, головним чином, були гравці з нижчих ліг США). У збірній Нідерландів багато ключових гравців є уродженцями Кюрасао.

Збірні Японії та Південної Кореї не мали жодного гравця ВЛБ у своєму складі. Проте вони значною міру зберегли склади, які успішно грали на попередній Світовій класиці (Японія була чемпіоном, а Корея срібним призером), а також заявили багатьох провідних гравців своїх професійних ліг – NPB і KBO.

Стадіони ред.

Для проведення матчів турніру було залучено 8 стадіонів.

Група A	Група B	Група C	Група D
Фукуока (Японія)	Тайчжун (Тайвань)	Сан-Хуан (Пуерто-Рико)	Фінікс (США)
Фукуока Доум	Taichung Intercontinental Baseball Stadium	Hiram Bithorn Stadium	Чейз Філд
Місткість: 38561	Місткість: 20000	Місткість: 18264	Місткість: 48633

Група D	Група 1	Група 2	Півфінали і фінал
Скоттсдейл (США)	Токіо (Японія)	Маямі (США)	Сан-Франциско (США)
Salt River Fields at Talking Stick	Токіо Доум	Марлінс Парк	AT&T Парк
Місткість: 11000	Місткість: 42000	Місткість: 36742	Місткість: 41915

Перший раунд ред.

Пояснення кольорової легенди у таблицях:

	Пройшли до другого раунду і кваліфікувалися на Світову класику бейсболу 2017
	Вибули, але кваліфікувалися на Світову класику бейсболу 2017
	Вибули, будуть проходити кваліфікаційний відбір на Світову класику бейсболу 2017

Група A ред.

Дата	Час	Місце проведення		Результат		Ін	Тривалість	Глядачі

2 березня 2013	19:00	Фукуока	Японія	5:3	Бразилія		3:20	28181
3 березня 2013	12:30	Фукуока	Куба	5:2	Бразилія		3:22	4003
3 березня 2013	19:00	Фукуока	КНР	2:5	Японія		2:57	13891
4 березня 2013	16:30	Фукуока	КНР	0:12	Куба	7	2:38	3123
5 березня 2013	17:00	Фукуока	Бразилія	2:5	КНР		3:13	3110
6 березня 2013	19:00	Фукуока	Японія	3:6	Куба		3:39	28860

М	Команда	В	П	HTH
1	Куба	3	0	−
2	Японія	2	1	−
3	КНР	1	2	−
4	Бразилія	0	3	−

Група B ред.

Дата	Час	Місце проведення		Результат		Тривалість	Глядачі

2 березня 2013	12:30	Тайчжун	Австралія	1:4	Китайський Тайбей	2:53	20035
2 березня 2013	19:30	Тайчжун	Південна Корея	0:5	Нідерланди	3:24	1085
3 березня 2013	14:30	Тайчжун	Нідерланди	3:8	Китайський Тайбей	3:09	22689
4 березня 2013	18:30	Тайчжун	Південна Корея	6:0	Австралія	3:31	1481
5 березня 2013	12:30	Тайчжун	Австралія	1:4	Нідерланди	2:50	1113
5 березня 2013	19:30	Тайчжун	Китайський Тайбей	2:3	Південна Корея	3:27	23431

М	Команда	В	П	HTH	Р+	ІВ	Р-	ІП	TQB
1	Китайський Тайбей	2	1	1−1	10	17.0	6	17.0	0.235
2	Нідерланди	2	1	1−1	8	17.0	8	17.0	0.000
3	Південна Корея	2	1	1−1	3	17.0	7	17.0	−0.235
4	Австралія	0	3	−

Група C ред.

Дата	Час	Місце проведення		Результат		Тривалість	Глядачі

7 березня 2013	19:30	Сан-Хуан	Венесуела	3:9	Домініканська Республіка	3:55	15055
8 березня 2013	18:30	Сан-Хуан	Іспанія	0:3	Пуерто-Рико	3:05	14974
9 березня 2013	12:00	Сан-Хуан	Домініканська Республіка	6:3	Іспанія	3:47	13421
9 березня 2013	18:30	Сан-Хуан	Пуерто-Рико	6:3	Венесуела	3:35	18800
10 березня 2013	12:30	Сан-Хуан	Іспанія	6:11	Венесуела	3:59	13395
10 березня 2013	19:30	Сан-Хуан	Домініканська Республіка	4:2	Пуерто-Рико	3:41	19413

М	Команда	В	П	HTH
1	Домініканська Республіка	3	0	−
2	Пуерто-Рико	2	1	−
3	Венесуела	1	2	−
4	Іспанія	0	3	−

Група D ред.

Дата	Час	Місце проведення		Результат		Ін	Тривалість	Глядачі

7 березня 2013	13:00	Скоттсдейл	Італія	6:5	Мексика		3:41	4478
8 березня 2013	12:00	Фінікс	Канада	4:14	Італія	8	3:27	5140
8 березня 2013	19:00	Фінікс	Мексика	5:2	США		3:29	44256
9 березня 2013	12:30	Фінікс	Канада	10:3	Мексика		3:44	19581
9 березня 2013	19:00	Фінікс	США	6:2	Італія		3:21	19303
10 березня 2013	13:00	Фінікс	США	9:4	Канада		3:18	22425

М	Команда	В	П	HTH	Р+
1	США	2	1	1−0	−
2	Італія	2	1	0−1	−
3	Канада	1	2	1−0	−
4	Мексика	1	2	0−1	−

Другий раунд ред.

Група 1 ред.

Дата	Час	Місце проведення		Результат		Ін	Тривалість	Глядачі

8 березня 2013	12:00	Токіо	Нідерланди	6:2	Куба		3:38	38588
8 березня 2013	19:00	Токіо	Японія	4:3	Китайський Тайбей	10	4:47	43527
9 березня 2013	19:00	Токіо	Китайський Тайбей	0:14	Куба	7	2:43	12884
10 березня 2013	19:00	Токіо	Японія	16:4	Нідерланди	7	2:53	37745
11 березня 2013	19:00	Токіо	Куба	6:7	Нідерланди		3:52	7613
12 березня 2013	13:00	Токіо	Нідерланди	6:10	Японія		3:30	30301

М	Команда
Вийшли у півфінал
1	Японія
2	Нідерланди

Група 2 ред.

Дата	Час	Місце проведення		Результат		Тривалість	Глядачі

12 березня 2013	13:00	Маямі	Італія	4:5	Домініканська Республіка	3:17	14482
12 березня 2013	20:00	Маямі	Пуерто-Рико	1:7	США	3:22	32872
13 березня 2013	19:00	Маямі	Італія	3:4	Пуерто-Рико	3:46	27296
14 березня 2013	19:00	Маямі	Домініканська Республіка	3:1	США	3:17	34366
15 березня 2013	19:00	Маямі	Пуерто-Рико	4:3	США	3:24	19762
16 березня 2013	13:00	Маямі	Пуерто-Рико	0:2	Домініканська Республіка	3:58	25846

М	Команда
Вийшли у півфінал
1	Домініканська Республіка
2	Пуерто-Рико

Фінальний раунд ред.

Півфінали ред.

Дата	Час	Місце проведення		Результат		Тривалість	Глядачі

17 березня 2013	18:00	Сан-Франциско	Пуерто-Рико	3:1	Японія	3:27	33683
18 березня 2013	18:00	Сан-Франциско	Нідерланди	1:4	Домініканська Республіка	3:09	27527

Фінал ред.

Дата	Час	Місце проведення		Результат		Ін	Тривалість	Глядачі

19 березня 2013	17:00	Сан-Франциско	Пуерто-Рико	0:3	Домініканська Республіка		3:06	35703

MVP і Збірна кращих гравців ред.

Найціннішим гравцем (MVP) турніру був визнаний пітчер збірної Домініканської республіки Робінсон Кано^[4].

Найкращі гравці за позиціями^[4]:

Позиція	Гравець
К	Ядіер Моліна
1Б	Едвін Енкарнасьйон
2Б	Робінсон Кано
3Б	Девід Райт
ШС	Хосе Рейєс
АФ	Нельсон Круз
	Анхель Паґан
	Майкл Сондерс
ВХ	Хіроказу Ібата
П	Нельсон Фіґероа
	Кента Маеда
	Фернандо Родні

Посилання ред.

Правила на офіційному сайті.
Результати і статистика на офіційному сайті.

Примітки ред.

↑ ^а ^б Final Rosters for 2013 World Baseball Classic [Остаточні склади команд на Світову класику бейсболу 2013]. wbsc.com (англ.) . 22 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
↑ Belson, Ken (1 червня 2011). Israel to Participate in 2013 World Baseball Classic. nytimes.com. Процитовано 27 березня 2017.
↑ International venues set for 2013 Classic. MLB.com (англ.) . 25 вересня 2012. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
↑ ^а ^б Perry, Dayn (23 березня 2017). World Baseball Classic: Previous champs, results, medal count, MVPs, All-WBC team (англ) .

[:0-1] а ^б Final Rosters for 2013 World Baseball Classic [Остаточні склади команд на Світову класику бейсболу 2013]. wbsc.com (англ.) . 22 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.

[2] Belson, Ken (1 червня 2011). Israel to Participate in 2013 World Baseball Classic. nytimes.com. Процитовано 27 березня 2017.

[3] International venues set for 2013 Classic. MLB.com (англ.) . 25 вересня 2012. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.

[:2-4] а ^б Perry, Dayn (23 березня 2017). World Baseball Classic: Previous champs, results, medal count, MVPs, All-WBC team (англ) .

[1]

[2]

[3]

[4]

WBC 2013
Інформація про турнір
Проходив у	США Пуерто-Рико Японія Тайвань
Дати	2–19 березня
Кількість команд	16 (з 5 континентів)
Кількість стадіонів	8 (в 8 містах)
Діючий чемпіон	Японія
Розподіл місць
Чемпіон	Домініканська республіка (1-й титул)
2-ге місце	Пуерто-Рико
3-тє місце	Японія
4-те місце	Нідерланди
Статистика турніру
Зіграно матчів	39
Відвідуваність	781 438 (20 037 на матчі в сер.)
Кращий середній показник відбивання	Майкл Сондерс (.727)
Найбільше хоум-ранів	Хосе Абреу Альфредо Деспейн (3)
Найбільше вкрадених баз	Рендолф Одубер (3)
Кращий показник ERA	Чієн-Мін Ван (0,00)
Найбільше страйк-аутів (пітчер)	Кента Маеда (18)
MVP	Робінсон Кано
← WBC 2009 WBC 2017 →