Горбань Світлана Петрівна

Горбань
(Перенаправлено з Світлана Горбань)

Горбань Світлана Петрівна
Jubilee Treasures of Koronatsiya 164.JPG
На презентації «Ювілейні скарби Коронації», 2015 рік
Народилася 7 листопада 1955(1955-11-07) (64 роки)
Сахалін
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність прозаїк
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Жанр романи, оповідання
Премії Золотий Бабай,
Коронація слова 2004,
Коронація слова 2009,
Коронація слова 2015
Світлана Горбань (праворуч) й Наталя Лапіна на 18-тому Форумі видавців у Львові, 2011 року.

Світлана Петрівна Горбань (нар. 7 листопада 1955(19551107), Сахалін) — українська письменниця-прозаїк, членкиня Черкаської обласної організації НСПУ з 2010 р. Великі за обсягом твори пише в співавторстві зі своєю сестрою Наталею Лапіною.

Біографічні відомостіРедагувати

Світлана з дитинства мала потяг до літератури. Вона народилася на Сахаліні в родині військовослужбовця. Її предки були родом з України, за сталінських часів їх було виселено на Далекий Схід.

Майбутня письменниця закінчила Черкаський державний університет за спеціальністю вчитель російської мови та літератури.

Світлана Горбань мешкає в Черкасах, працювала вчителькою зарубіжної літератури в середній школі.

ТворчістьРедагувати

Світлана Горбань великі за обсягом твори пише разом з своєю сестою Наталею Лапіною, це переважно романи про кохання, детективи та фентезі. Разом вони є авторами повісті «Апокриф», романів «Якщо подолаєш прокляття» («Роковая ошибка магов», «Якщо полюбиш прокляття»), «Невинна грішниця» («Ловці чарівного вітру»), «Увертюра», «Надія: сплутані пазли», «Зодчий із пекла», «Роман з містом».

Також твори письменниці друкувалися у часописах «Жінка», «Дніпровські хвилі», «Холодний яр», «Славутич».

Конкурси та преміїРедагувати

Світлана Горбань є лауреатом Першого Всеукраїнського конкурсу гостросюжетного роману «Золотий Бабай» (1999, за роман «Ловці чарівного вітру»), дипломантом конкурсу «Коронація слова» 2004 року (за детектив «Майстри неможливого»), 2009 року (за роман «Надія: сплутані пазли»), 2018 року (за роман "І це все, що я хотіла сказати про кохання"), 2020 року (за роман "Неповторна, або Міське бохо") та володаркою ІІ премії Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова 2015» (за «Роман з містом»).

БібліографіяРедагувати

Твори в співавторстві з Наталею ЛапіноюРедагувати

  • Апокриф: повість // Дніпровські хвилі. — 1995. — № 1. — С. 7-23.
  • Ловці чарівного вітру: Роман. — К.: Факт, 2000. — 264 с. Друге видання: Невинна грішниця. — К.: Джерела, 2003. — 304 с.
  • Роковая ошибка магов: Роман-фэнтези. — Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2002. — 240 с.
  • Якщо подолаєш прокляття. — К.: Зелений Пес. Гамазин, 2006. — 224 с. Інше видання: Якщо полюбиш прокляття / Если полюбишь проклятье. — К.: Мультимедийное издательство Стрельбицкого, 2017.
  • Увертюра: Роман. — К.: Джерела, 2004. — 288 с.
  • Надія: сплутані пазли: Роман. К.: Країна мрій, 2011. — 240 с.
  • Зодчий із пекла: Детективний роман. Черкаси: видавець Кандич. С. Г., 2013. — 240 с. Інше видання: Зодчий із пекла / Зодчий из преисподней. — К.: Мультимедийное издательство Стрельбицкого, 2016.
  • Роман з містом: Роман.— Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. — 192 с.

РоманиРедагувати

  • І це все, що я хотіла сказати про кохання (під псевдонімом Світлана Веренич). – Харків: Фоліо, 2019. – 234 с.

ОповіданняРедагувати

  • Мандрівний дяк // Жінка. — 2002. — Вересень. — C. 10-11.
  • Мандрівний дяк // УФО (Український фантастичний оглядач). — 2008. — № 2. — С. 15-16.
  • Дорога // [www.zahid-shid.net/ Захід — Схід] — 25.08.2008. — вип.4. — Просторове. — С. 3.
  • Любіть… // [www.zahid-shid.net/ Захід — Схід] — 22.10.2008. — вип.5. — Пентакль. — С. 1.
  • Зграя: Оповідання // УФО (Український фантастичний оглядач). — 2011. — № 4. — С. 73.
  • Кошеня та нічна відьма: Оповідання // Антологія творів письменників Черкащини про Велику Вітчизняну війну. — Черкаси: видавець Чабаненко Ю. А., 2013. — С. 427-432.
  • Зграя. Троєручиця: Оповідання // Холодний яр. — 2015. — № 1. — С. 192-201.
  • Цивільний шлюб // Львів. Смаколики. Різдво: збірка. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — С. 166-183.
  • Чужа таємниця // Львів. Вишні. Дощі: збірка. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — С. 62-69.
  • Зірка та лев, або Лицедійка // Львів. Пані. Панянки: збірка. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — С. 42-88.
  • Кошеня та нічна відьма: Оповідання // Холодний Яр. — 2018. — № 2. — С. 173-178.
  • Казка для дорослої доньки // Львів. Спогади. Кохання: збірка. – Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2019. – С. 92-121.
  • Таємниця палацу // Львів. Шоколад. Кам’яниці: збірка. – Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2020. – С. 163-190.
  • ЧасЦінь // Зоря Полтавщини. – 21 липня 2020. http://zorya.poltava.ua/chascin/
  • Дзвони Київської лаври (скорочено) / Черкаський край. – 29 липня 2020 року. – с. 6.

ЕсеїРедагувати

  • Мій віртуальний дід: Есей // Холодний яр. — 2013. — № 2. — С. 55-60.
  • Чорні етюди Миколи Хвильового, або Рондо на вільну тему // Холодний Яр. — 2018. — № 1. — С. 256-261.

Твори для дітейРедагувати

  • Дарунок: Казка // Діво на Різдво: Казки, притчі, оповідання. — Харків: Vivat, 2019. — С. 15-22.

ПосиланняРедагувати