Кукша Печерський (XI ст. - † близько 1113р.[1]) — священномученик[2], чернець Києво-Печерського монастиря, який проповідував в'ятичам і був убитий ними на річці Ока[1].

Кукша
Ікона Кукші Печерського (Початок 20 ст.)
У миру:Кукша
У чернецтві:Іоанн
НародивсяXI ст.
Померблизько 1113р.
на річці Ока
·обезголовлення
ПохованняКиєво-Печерська Лавра
ШануєтьсяПравославною церквою
У ликуСвященномученик
Головна святиняМощі у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври
День пам'яті9 вересня та 11 жовтня

Життєпис

ред.

Архієпископ Філарет (Гумелівський) указує, що Ім'я Кукша, має язичницьке походження, тому він робить припущення, що і сам святий Кукша походив з в'ятичів[1]. За монастирськими переказами чернецьке ім'я Кукші було Іоанн[1].

Преподобний Кукша був одним із багатьох печерських ченців — місіонерів, які проповідували християнство в Заліссі, зокрема, серед в'ятичів — східнослов'янського племені, яке жило на річці Ока.

Патерик Печерський повіствує, що святий охрестив багато в'ятичів та інших язичників.

Проповідуючи, Кукша здійснив багато знамень і чудес: проганяв бісів, зводив дощь з неба, осушив озеро, та багато інших дивовижних речей творив іменем Господнім. Але, потім його схопили люди, яких підбурювали язичнецькі жриці, і після тривалих катувань святий Кукша був страчений разом зі своїм учнем Ніконом (за переказами, їм відтяли голови)[2].

Згідно з Патериком Печерським, в один день з Кукшею у Печерському монастирі помер преподобний Пимен Посник, який предрік братії про смерть святого. В церкві він голосно сказав: "Брат наш Кукша протіву свєта убиєн бисть" .

У цей день над Печерським монастирем бачили три вогненних стовпи.

Преподобномученику Кукші на час його приставлення було близько 30-35 років.[3]

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:

  «Радуйся, Кукшо священномученику, бо язичників множество до Христової віри привів ти; радуйся, бо за Христа з учнями своїми ти усічення голови претерпів».  

[4]

Мощі

ред.

Мощі святого Кукші спочивають в Ближніх Печерах Києво-Печерської Лаври в Києві, навпроти мощей святого Пимена Посника[1].

Пам'ять

ред.

Православною церквою його пам'ять святкується 9 вересня (27 серпня за старим стилем) та 11 жовтня (27 вересня за старим стилем), Собор преподобних отців Києво-Печерських Ближніх печер.

Ікони

ред.

Див. також

ред.

Джерела та посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Дятлов, Владислав (2019). Печерский цветник. Собор Киево-Печерских святых, агиографическая энциклопедия (рос.). Киев: Типография Киево-Печерской Лавры. с. 378—385.
  2. а б Патерик Печерский или Отечник. Киев: Киево-Печерская Лавра. 2017. с. 354.
  3. Ірина ЖИЛЕНКО СВЯТИНЯ ІСТОРІЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ Том 1 XI—XVI ст.,2001 р.
  4. АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 19 березня 2020.