Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир (Одеса)
Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир — монастир УПЦ (МП) в Одесі, розташований в Історичному центрі, за адресою вул. Успенська, 4.
 Головний корпус монастиря | |
| 46°28′31″ пн. ш. 30°45′09″ зх. д. / 46.475278° пн. ш. 30.7525° зх. д. | |
| Розташування |
Одеса  Україна Успенська вул., 4б / 6 |
|---|---|
| Конфесія | УПЦ МП |
| Єпархія | Одеська єпархія УПЦ (МП) |
| Тип монастиря | Жіночий монастир |
| Дати початку спорудження | 1835 |
| Дата завершення спорудження | 1840 |
| Настоятель | Серафима (Шевчик)[pl] |
| Побудований на честь | Архангела Михаїла |
 | |
|
| |
 Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир у Вікісховищі | |
Монастир був заснований у 1835 князем Михайлом Воронцовим, який збудував в центрі Одеси Михайлівську церкву. За п'ять років Святий синод постановив заснувати при церкві жіночий монастир. Чорницями монастиря був заснований шпиталь, школа для осиротілих дівчаток, а також їдальню для убогих. Спільнота існувала до 1923 року, після чого монастир був ліквідована, оскільки монахині відмовилися підтримати рух живоцерковництва. У 1931 році монастирський собор Св. Архангела Михаїла разом із дзвіницею було підірвано.[1].
Під час німецької окупації Одеси в 1942 році діяльність монастиря була відновлена. Загалом зібралося близько 70 чорниць. Монастир діяв до 1961 року, коли був ліквідований, а територію передано туберкульозному шпиталю.[1]
Монастир відновив свою діяльність тільки в 1992 році. При монастирі відновлено милосердну діяльність, збудовано «Будинок милосердя».[1].
ГалереяРедагувати
Дзвіниця зруйнованої Михайлівської церкви - листівка кінця 19-го століття
Головна брама монастиря
Головний корпус
Внутрішнє подвір'я головного корпусу
Келії
Колишні лазні
Будинок милосердя
Будинок монастирської клініки
Будівля єпархіального училища (на даний час не належить монастирю)
Колишній ігуменський будинок (на даний час не належить монастирю)
