Святий мученик Феодот — святий який у ІІІ-IV ст. н. е. жив у язичницькому місті Анкіра, де прийняв християнство і мученицьку смерть.

Життя ред.

ІІІ ст. н. е. жив у Галатійському місті Анкірі. Його життєвий шлях припав саме на період жорстоких гонінь прихильників Христового вчення. Все ж попри це він приймає християнство. Маючи власний готель, чоловік періодично переховував у себе братів по вірі, робив неодноразові пожертвування, проводив Богослужіння вдома. Також Феодот неодноразово відвідував ув'язнених братів та сестер (по вірі), надаючи моральну підтримку і час від часу викупаючи деяких з полону. Окрім цього чоловік часто займався захороненням страчених християн.

Сім благочестивих дів ред.

У рідному місті святого жили сім дів, які своїми високоморальними вчинками та духовно правильним способом життя заслужили авторитет серед християнської частини Анкіри. Серед них була рідна тітка Феодота- Текуса. Інших сімох звали: Олександра, Клавдія, Фаїна, Євфрасія, Матрона та Юлія. Тогочасний правитель Діоклітіан, дізнавшись про віросповідання дів, почав вимагати від них негайного зречення переконань. на що власне і отримав відмову. Тоді чоловік наказав їм омити статую ідола. У самий розпал свята, під звуки музики на колісниці везли статую божества, а за ним вели сім дів. Після прибуття процесії до озера, полонянки відмовилися виконувати наказ і зрікатися своєї філософії. Ігемон наказав втопити їх з каменями на шиї.

Загибель Феодота ред.

Дізнавшися про жорстоке вбивство сімох дів, Феодот вирішив поховати їх за християнським обрядом. За переказами, у цілковитій пітьмі чоловікові освітлювало дорогу невідоме сяйво; вода з озера відступила, відкривши доступ до тіл. Діоклетіан дізнався про це і наказав схопити Феодота. Навіть після численних погроз, катувань, що перетворили його тіло на суцільну виразку, Феодот не зламався. Потім його вбили мечем.

Про життя святого та його народження відомо мало, але помер він 7 червня 303(304) року.

Поховання ред.

Тіло святого планували спалити, за наказом правителя. Проте буря та спалахи світла навколо покійного не дозволяли це зробити. Тому наказали охороняти його. Але за дивовижним збігом обставин, саме в цей час поруч проходив священник Фронтон. Він і дізнався від воїнів трагічну історію Феодота. Не довго думаючи, чоловік напоїв їх вином і забрав тіло, поховавши його з почестями. Так закінчилася історія одного з багатьох мучеників християнської історії.