Свистун борнейський
| Свистун борнейський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pachycephala hypoxantha (Sharpe, 1887) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Hyloterpe hypoxantha | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Свистун борнейський[2] (Pachycephala hypoxantha) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Ендемік Калімантану[3].
Опис ред.
Довжина птаха становить 16 см. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла тьмяно-оливково-жовта, лоб дещо яскравіший, надхвістя жовте. Верхні покривні пера хвоста жовтувато-зелені. Від очей до дзьоба ідуть темно-сірі смуги, скроні оливково-жовті. Крила попелясто-сірі, покривні пера вохристі, оливково-зелені. Хвіст чорний. Горло і нижня частина тіла яскраво-жовті. Воло і боки темно-оливкові. Стегна і нижні покривні пера хвоста жовтуваті. Райдужки карі, дзьоб чорний. У самиць горло і груди оливкові. Молоді птахи майже повністю рудувато-коричневі, нижня частина тіла у них жовтувата. Представники підвиду P. h. sarawacensis мають однорідно-жовту нижню частину тіла з легким зеленуватим відтінком на грудях.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[4]
- P. h. hypoxantha (Sharpe, 1887) — північ Калімантану;
- P. h. sarawacensis Chasen, 1935 — захід Сараваку.
Поширення і екологія ред.
Борнейські свистуни живуть в гірських тропічних лісах на висоті від 900 до 2000 м над рівнем моря. На горі Кінабулу борнейські свистуни зафіксовані на висоті 2600 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Борнейські свистуни харчуються здебільшого комахами, а також насінням. Вони шукають здобич в кронах невисоких дерев.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pachycephala hypoxantha. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Phillipps, Quentin; Phillipps, Karen (2011). Phillipps’ Field Guide to the Birds of Borneo. Oxford, UK: John Beaufoy Publishing. ISBN 978-1-906780-56-2.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |